Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Особливості допуску податківців до перевірки

10.00, 27 листопада 2017
888
0

у якому випадку податківці правомірно застосовують свої права й обов’язки, а в якому це — протиправна поведінка

Перевірки ДФС - це, можливо, одна з найболючіших тем для бухгалтера на підприємстві. Тож наразі спільно спробуємо розібратись у цій темі, аби знати, у якому випадку податківці правомірно застосовують свої права й обов'язки, а в якому це - протиправна поведінка

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПКУ.

Податківці мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови пред'явлення чи надіслання належним чином оформлених таких документів:

направлення на проведення перевірки;

копії наказу на проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (абз. 1 п. 81.1 ПКУ).

До відома

Більше про фактичні перевірки ми писали в статті «Фактичні перевірки: як правильно поводитися платникам податків» газети № 220/2017.

Документи - це перше, на що варто звернути увагу, оскільки непред'явлення платнику податків перелічених вище документів або пред'явлення таких документів із порушенням оформлення є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абз. 5 п. 81.1 ПКУ).

Отже, обов'язковою умовою для початку проведення виїзної перевірки є пред'явлення або надіслання направлення на проведення такої перевірки та наказу про призначення перевірки.

У пред'явленому направленні на перевірку платник податків та/або посадова (службова) особа платника податків (його представники чи особи, які фактично проводять розрахункові операції) зобов'язані поставити підпис, що фактично дозволяє контролерам розпочати перевірку. За відмови ставити такий підпис особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису в направленні на перевірку слугує підставою для початку проведення такої перевірки (абз. 6 п. 81.1 ПКУ).

Водночас слід мати на увазі, що в разі відмови платника податків і/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови. Один примірник акта вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або вповноваженій особі платника податків (п. 81.2 ПКУ).

Зверніть увагу: щойно згадані акти не є тотожними, вони засвідчують різні факти відмов і мають різні правові наслідки (див. ухвалу ВАСУ від 15.06.2017 р. № 813/8652/14). Додатковий акт буде складено, якщо платник податків та/або його посадова особа відмовиться ставити власний підпис під актом, який засвідчує факт відмови в допуску до проведення перевірки.

Важливо

Платник податків, який вважає порушеним порядок і підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового й іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити запитання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізуючи своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення податкової перевірки (див. ухвалу ВАСУ від 29.06.2017 р. № К/800/7629/17).

Як діяти, якщо підприємство провадить діяльність без окремо облаштованого приміщення або ж воно відсутнє?

<...>

Відповідь на це запитання - у матеріалі газети "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням (ВІЛЬНИЙ ДОСТУП)

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему