Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Повернення товарів: облік у покупця

Ми вже розглядали бухгалтерські та податкові наслідки повернення товарів у постачальника — див. матеріал «Повернення товарів: облік у продавця» газети № 99/2018. А зараз з’ясуймо, як повернення товарі...

Ми вже розглядали бухгалтерські та податкові наслідки повернення товарів у постачальника - див.матеріал "Повернення товарів: облік у продавця" газети № 99/2018. А зараз з'ясуймо, як повернення товарів відображається в обліку покупця

Право покупця на повернення товару постачальнику передбачене Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) і Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Так, покупець може повернути товар постачальнику в разі порушення умов договору щодо якості товару (ч. 2 ст. 678 ЦКУ), кількості (ст. 670 ЦКУ) й асортименту товару (ст. 672 ЦКУ), спливу строку придатності товару (ст. 677 ЦКУ) тощо.

Документальне оформлення

У випадку повернення товарів покупець (суб'єкт господарювання) насамперед має повідомити постачальника про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки товару в строк, установлений договором чи актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 688 ЦКУ).

Для цього покупець має надіслати постачальнику письмову вимогу у формі:

· звичайного листа;

· претензії (ст. 222 Господарського кодексу України);

· акта про брак;

· інших документів, визначених договором купівлі-продажу.

До того ж повернення товарів оформлюють накладною чи актом повернення, який складають у довільній формі. Також можна скористатися накладною за формою М-11, затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. № 193.

ПДВ

У разі придбання товарів суми "вхідного" ПДВ покупець - платник ПДВ включає до податкового кредиту. Водночас у загальному порядку податковий кредит визнають на дату "першої події" (п. 198.2 ПКУ), а саме:

· на дату списання коштів із банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг

або

· на дату отримання платником податку товарів/послуг.

Підставами для визнання податкового кредиту з ПДВ є зареєстрована в ЄРПН податкова накладна (п. 198.6 і п. 201.10 ПКУ), митна декларація, а також інші документи, перелічені в п. 201.11 ПКУ.

Крім того, під час визнання податкового кредиту на підставі податкової накладної слід брати до уваги своєчасність її реєстрації в ЄРПН. Адже згідно з п. 198.6 ПКУ платник ПДВ має право включити суму "вхідного" ПДВ до податкового кредиту:

· на підставі своєчасно зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної - протягом 1095 к.дн. із дати складання такої податкової накладної;

· на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, - починаючи зі звітного податкового періоду, у якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 к.дн. із дати складання цієї податкової накладної.

Проте якщо після постачання товарів/послуг здійснюється повернення товарів/послуг (або повернення суми попередньої оплати), суми податкових зобов'язань постачальника та податкового кредиту отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до відповідної податкової накладної - п. 192.1 ПКУ.

Розрахунок коригування складає постачальник. До слова: дату складання розрахунку коригування у цьому випадку ми визначили в матеріалі "Повернення товарів: облік у продавця"газети № 99/2018.

А ось зареєструвати у ЄРПН такий розрахунок коригування зобов'язаний покупець (платник ПДВ). Адже відповідно до п. 192.1 ПКУ "мінусові" розрахунки коригування (таким він буде в разі повернення товарів) реєструє в ЄРПН покупець (платник ПДВ). Детальніше про це див. у матеріалі "Хто й коли реєструє розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН"газети № 78/2018.

Liga:REPORT - сучасний хмарний сервіс для реєстрації податкових накладних: легко створювати (є підказки по заповненню); усе в одному вікні; звірка з ЄРПН; масова відправка; а незабаром - контроль ризикованості блокування ПН.

Спробуйте прямо зараз. 7-денний тестовий доступ без обмежень.

Зауважимо!

Відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), у ЄРПН не звільняє його від обов'язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

(п. 17 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569)

Крім того, у випадку повернення товарів (або передоплати) покупець - платник ПДВ зобов'язаний зменшити свій податковий кредит, навіть якщо постачальник товарів відмовляється складати розрахунок коригування (див. роз'яснення ДФС у підкатегорії 101.15 системи "ЗІР") Тобто коригування податкового кредиту здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку коригування до відповідної податкової накладної.

Таке коригування відображається в рядку 14 р. ІІ декларації з ПДВ (є обов'язковим заповненням таблиці 2 додатка 1 до декларації з ПДВ) на підставі бухгалтерської довідки (див.роз'яснення ДФС у підкатегорії 101.23 системи "ЗІР").

Чи коригувати податковий кредит із ПДВ у разі повернення товарів зі спливом 1095 днів із моменту їх придбання?

Якщо повернення товарів постачальнику відбувається зі спливом 1095 днів із моменту їх придбання, таке повернення податківці розцінюють як нове постачання. Своєю чергою, покупець (платник ПДВ) є постачальником і зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Відповідно, на дату повернення товарів постачальник-покупець складає податкову накладну та реєструє її в ЄРПН. На підставі такої податкової накладної покупець - платник ПДВ (постачальник, якому повертають товари) має можливість сформувати податковий кредит.

Ці настанови ДФС опублікувала в підкатегорії 101.15 системи "ЗІР".

Податок на прибуток

Як відомо, об'єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Водночас малодохідні платники податку на прибуток (річний бухдохід становить не більш як 20 млн грн) можуть і не робити відповідних коригувань фінрезультату до оподаткування…

Продовження оподаткування податком на прибуток , а також приклади бухобліку повернення товарів читайте в матеріалі "Повернення товарів: облік у покупця" видання "Інтерактивна бухгалтерія".

Для отримання доступу до вищезазначеного та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся БЕЗКОШТОВНИМ 3-денним доступом до сервісу.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему