Головні новини минулого тижня (03.09 - 09.09)

ЗВІТ З ЄСВ

ПФУ про особливості заповнення таблиці 5 Звіту з ЄСВ? Звіт з ЄСВ за серпень 2018 року подаємо за новими формами. ПФУ звертає увагу на особливості заповнення таблиці 5 додатка Д4 (Звіт з ЄСВ).

Таблиця 5 Додатку Д4 Звіту подається страхувальником, якщо протягом звітного періоду:

· було укладено або розірвано трудовий договір (ЦПД, крім ЦПД, укладеного з фізособою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) із застрахованою особою;

· було укладено або розірвано трудовий договір із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце;

· особу було переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника;

· особа вперше вступила на військову службу або закінчила проходження військової служби (із виключенням зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо)) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби;

· особі надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами (у тому числі особам із числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу);

· особі надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

· особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку.

Окрім того, в таблиці 5 Звіту додано нові реквізити:

· реквізит 12 "Професійна назва роботи";

· реквізит 13 "Код ЗКППТР";

· реквізит 14 "Код класифікатора професій" - код КП, код загальносоюзного класифікатора професій, посад та тарифних розрядів (код ЗКППТР), професійна назва роботи вибираються із довідника, що відповідає національному класифікатору України “Класифікатор професій ДК 003:2010”. Назва посади відповідає запису у трудовій книжці.

· реквізит 15 "Посада";

· реквізит 16 "Документ підстава про початок, кінець трудових або цивільно-правових відносин, переведення на іншу посаду, роботи та відпусток";

· реквізит 17 "Підстава для припинення трудових або цивільно-правових відносин".

ДФС наприкінці робочого дня 06.09.2018 на своєму сайті повідомила, що з 31.08.2018 звіти з ЄСВ обробляються Пенсійним фондом України з затримкою. Наразі Пенсійний фонд України налагодив обробку. Варто дочекайтеся отримання квитанцій № 2.

Аналізуємо нові нормативні акти щодо нарахування та сплати ЄСВ, подання звітності з ЄСВ в газеті "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням.

ОБЛІКОВА СТАВКА

Правління НБУ прийняло рішення підвищити облікову ставку до 18% річних з 7 вересня 2018 року. Відповідна інформація розміщена на сайті НБУ.

Йдеться про Рішенням Правління НБУ від 06.09.2018 р. № 593-рш.

Нагадаємо: попередній розмір облікової ставки на рівні 17,5% було встановлено із 13.07.2018.

КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ

НБУ зніме 50-тисячне обмеження на виплату зарплати готівкою. НБУ розробив та пропонує для громадського обговорення проект постанови “Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” (далі - проект Постанови).

Зокрема, передбачається можливість оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, через подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах в автоматичному режимі в день надходження готівки.

Буде уточнено, що оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Крім того, запропонований проект Постанови уточнює норму стосовно випадків не застосування граничних сум розрахунків готівкою. НБУ пропонує визначити, що гранична сума розрахунків готівкою з фізичними особами у розмірі 50 000 гривень, не поширюється на виплати, пов'язані з оплатою праці. Відповідне уточнення пов'язане дотриманням вимог законодавства про працю.

Штрафи за порушення ведення касових операцій змінять. и "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95.

Відповідну ініціативу містить проекту Закону України "Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Серед інших новацій даного законопроекту, також й оновлені розміри штрафів.

У разі порушення норм з регулювання обігу готівки та порядку ведення касових операцій в національній валюті, що встановлюються НБУ, застосовуються такі штрафні (фінансові) санкції:

1) за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у розмірі 100% від суми виявленої понадлімітної готівки;

2) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у двократному розмірі неоприбуткованої (не в повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми;

3) за перевищення встановлених строків використання виданих під звіт готівкових коштів, а також за видачу під звіт готівкових коштів без повного та своєчасного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25% виданих під звіт сум;

4) за проведення готівкових розрахунків (крім розрахунків, проведених із застосуванням РРО) без видачі одержувачем готівкових коштів документа встановленої форми та змісту (квитанції до прибуткового касового ордера, розрахункової квитанції, іншого передбаченого законодавством документа), який підтверджує сплату особою готівкових коштів, - у розмірі 200% сплачених коштів.

На виплату дивідендів поширюються обмеження готівкових розрахунків. Податківці зазначили, що підприємство має право проводити розрахунки протягом одного дня на виплату дивідендів з однією фізичною особою у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень включно.

ІПК ДФС від 31.08.2018 р. № 3802/ІПК/26-15-13-09-15

Нагадаємо, НБУ розробив проект, яким пропонує визначити, що гранична сума розрахунків з фізичними особами у розмірі 50 000 гривень, не поширюється на виплати, пов'язані з оплатою праці.

Порядок виплати дивідендів зазвичай викликає питання в практиків. Через це пропонуємо освіжити в пам'яті основні моменти, пов'язані з процедурою їх розрахунку й виплати. Детальніше в матеріалі.

ЕЛЕКТРОННА ЗВІТНІСТЬ

З 7 листопада не можна буде отримати ЕЦП за довіреністю. Отримати ЕЦП наразі можна через третю особу на підставі довіреності. Проте АЦСК ІДД ДФС наголошує що з 07 листопада 2018 року набирає чинності Закон України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.

Так, ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

До речі, про сам Закон ви можете більше дізнатися із статті "Через рік використання ЕЦП та електронних печаток регулюватиметься новим законом" електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

ПЕРЕВІРКИ

Податківці можуть одночасно здійснювати декілька видів перевірок. ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки - ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб'єкта господарювання.

Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб'єкта господарювання, наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну.

Зазначена інформація розміщена у категорії 136.07 "ЗІР"

Уряд посилює заходи боротьби із неоформленою зайнятістю. 5 вересня на засіданні Кабміну ухвалено розпорядження Кабінету Міністрів України "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення".

Розпорядженням передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз'яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці, а також перегляд актів органів виконавчої влади та внесення до них змін з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин.

В свою чергу, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручається переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками під час реалізації наданих повноважень.

У яких випадках, хто та яку звітність зобов'язаний подавати територіальним центрам зайнятості. Який порядок складання цієї звітності та чи передбачено відповідальність за її неподання, читайте в матеріалі електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

Чи оштрафують ФОП-загальносистемника, який щокварталу платить ЄСВ у розмірі, меншому ніж 22% від чистого доходу? Фахівці ДФСУ відповіли на питання щодо можливості притягнення до відповідальності ФОП на загальній системі оподаткування, який за наслідками звітного кварталу сплатив ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги обліку доходів і витрат (підкатегорія 301.09 системи "ЗІР").

Так, згідно з роз'ясненнями контролерів відповідальність ФОП у такій ситуації НЕ загрожує.

Чи може підприємство-єдинник виплачувати дивіденди щомісяця? Підприємство платник єдиного податку третьої групи планує щомісячно виплачувати дивіденди на користь фізичної особи (учасника юридичної особи), у зв'язку з цим звернулось до податківців за консультацією, питання якої розглянемо нижче.

1. Чи можливе щомісячне нарахування та виплата дивідендів юридичною особою, на користь фізичної особи?

Підприємства, які створені відповідно до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі - Закон), можуть здійснювати виплату дивідендів за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом (ст. 26 Закону).

При цьому податковим законодавством не передбачено особливостей застосування вказаного Закону в залежності до системи оподаткування, на якій знаходиться товариство з обмеженою відповідальністю.

2. Який строк сплати до бюджету ПДФО та військового збору у разі щомісячного нарахування та виплати дивідендів (шляхом перерахування останніх на картковий рахунок в установі банку) на користь фізичної особи (учасника юридичної особи)?

Податківці зазначають що, дивіденди оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставками в залежності від виду дивідендів: 18% або 5%.

Однак, фахівці ДФС чомусь не вказали, що платники єдиного податку при виплаті дивідендів фізичним особам утримують ПДФО в половинному розмірі ставки, тобто 9 %. Це прямо передбачено пп. 167.5.4 ПКУ.

3. Чи виникає необхідність у юридичної особи, платника єдиного податку третьої групи обов'язок щодо подачі податкової декларації за інший, ніж квартальний, податковий період у зв'язку із щомісячним нарахуванням та виплатою дивідендів на користь фізичної особи (учасника юридичної особи)?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абзац другий п. 294.1 ПКУ).

Відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п. 296.5 і п. 296.6 ст. 296 ПКУ.

Тому, обов'язку подання декларації єдиного податку за інший, ніж квартальний, податковий період не виникає.

ІПК від 30.08.2018 р. № 3769/ІПК/15-32-12-04-21

Нагадаємо, починаючи з 01.01.2018, платниками єдиного податку не здійснюється нарахування та сплата авансового внеску під час виплати дивідендів. Детальніше про це ми писали у матеріалі "Єдинників-юросіб дивідендні аванси обходять стороною"

ОПЛАТА ПРАЦІ

Середній заробіток за час вимушеного прогулу виплачується з утриманням податків: Верховний суд. Державне підприємство на виконання рішення суду сплатило працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувало моральну шкоду. При цьому із вказаних сум боржник утримав ПДФО та військовий збір. Однак пізніше державний виконавець виніс постанову про арешт грошей на рахунку ДП в розмірі утриманих сум, і вони були списані з відповідного рахунку.

ВС/КАС у постанові від 18.07.2018 р. у справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій державного виконавця підлягають скасуванню та направленню на повторний розгляд.

Суд визначає суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Проте у рішенні, яке перебувало на виконанні, суд не зазначив, що сума середнього заробітку стягнута без урахування (утримання) податків і зборів.

Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувались би податки і збори.

Таким чином, роботодавець правомірно утримав ПДФО та військовий збір із визначених судом сум стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника та відшкодування йому моральної шкоди.

Свіжий огляд судових рішень ВС/КАС читайте в матеріалах електронного виданні "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН":

"Податкова, ти не права", або Про справи, де суд став на бік платника податків"

"Те, що не оподатковується, оподаткувати не можна: суд проти утримання ПДФО із відшкодованих працівнику власних коштів"

"Верховний Суд: відсутність у контрагента матеріальних ресурсів не свідчить про нереальність операцій"

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій