Особливості повернення фіндопомоги ТМЦ

Передусім нагадаємо: згідно з пп. 14.1.257 ПКУ, під ПФД мають на увазі суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Отже, із наведеного трактування поняття ПФД можна виділити такі основні ознаки поворотної фіндопомоги:

1) допомога надається лише у вигляді коштів;

2) договірний характер відносин між надавачем й отримувачем фіндопомоги - укладено договір;

3) користування такою фіндопомогою не передбачає плати за це у вигляді процентів чи іншої компенсації;

4) поворотний характер допомоги, що означає обов'язковість її повернення зі спливом строку користування.

Зважаючи на перелічені вище ознаки ПФД, можна чітко сказати, що договір про надання поворотної фіндопомоги є специфічною формою договору безпроцентної позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти чи інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду й такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, далі - ЦКУ). Тобто під час укладення договору про надання поворотної фіндопомоги варто керуватися гл. 71 ЦКУ.

Детальніше щодо правил надання ПФД читайте в матеріалі "Поворотна фіндопомога в житті підприємства: наведемо різкість".

Як ми вже зазначили, правова суть поворотної фіндопомоги передбачає повернення її лише коштами. Однак сторонами може бути досягнута домовленість про повернення фіндопомоги товарно-матеріальними цінностями. У такому разі можна укласти додаткову угоду до договору про повернення фіндопомоги, яка й визначатиме порядок цього повернення.

Варто зауважити: із юридичної точки зору, у разі повернення фіндопомоги запасами договір позики перетворюється на договір купівлі-продажу. Адже згідно з договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає чи зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із точки зору оподаткування, така операція буде звичайним постачанням (пп. 14.1.191 ПКУ), адже фактично за отримані кошти підприємство відвантажує ТМЦ. Тобто в обліку ця операція відображатиметься у загальному порядку.

Отримувач фіндопомоги виступатиме як продавець ТМЦ, а надавач ПФД - у ролі покупця ТМЦ. І якщо для цілей податку на прибуток такий варіант є прийнятним, то для ПДВшного обліку варто врахувати один важливий нюанс. На ньому й зупинімося.

Так, операція з надання та повернення ПФД не є об'єктом обкладення ПДВ. Це означає, що на дату отримання ПФД у підприємства - отримувача допомоги податкового кредиту з ПДВ не буде.

Нагадаємо

Об'єктом обкладення ПДВ є операції платників ПДВ із:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у т.ч. операції з безоплатного передання та з передання права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також із передання об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ;

в) увезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим й авіаційним транспортом (п. 185.1 ПКУ).

Водночас…