Після виходу гучного президентського Указу № 133/2017, під який разом із російськими сайтами потрапили й «1С» із «Парусом», користувачі цих продуктів захвилювалися: як працювати далі? Чи можна продовжувати використовувати «1С», придбану раніше? Чи не прийдуть з обшуком? Що буде з оновленнями?
БУХГАЛТЕР&ЗАКОН підготував спецматеріал, у якому намагатиметься розвіяти всі побоювання користувачів указаних вище програм.
Бізнесу боятися перевірок СБУ не варто. Чому? Читайте детальний правовий аналіз питання.
Щодо використання «санкційних» програм бюджетниками, то наразі однозначної відповіді немає.
«Заборона на придбання програмних продуктів компаній, які потрапили під санкції, стосується передусім державного сектора», - заявила на круглому столі представник СБУ Юлія Лапутіна.
Але водночас вона зазначила, що така заборона розпочне працювати не одномоментно, оскільки зараз уже середина бюджетного року - тендери проведені, закупівлі відбулися. Проте на наступний бюджетний рік держсектор уже не зможе використовувати продукти й користуватися послугами із супроводження.
Насправді нині всі, зокрема й «на самому верху», розуміють, що одномоментна заборона використовувати «1С» і «Парус» призведе до колапсу бізнес і державний сектор. Детальніше про те, які ж заходи вживаються для його недопущення, читайте в статті «Заборонити не можна використовувати: що робити далі з «1С»?» видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН № 22-23 за 2017 рік.
Нагадаємо: перший правовий аналіз санкцій Указу № 133/2017 експерти надали ще 16 квітня в матеріалі «1С» під санкціями від РНБО: перспективи та загрози для користувачів програми».
І вже наступного дня на круглому столі, проведеному компанією ЛІГА:ЗАКОН, представники СБУ Юлія Лапутіна та РНБО Віталій Петров підтвердили те, що санкції спрямовані проти конкретних юридичних осіб - постачальників ПЗ, включених до списку санкцій, але не проти численної армії пересічних користувачів.
