Самостійне виправлення помилок у Звіті про контрольовані операції: норми чинного законодавства не ставлять право платника податків на подання уточнюючого Звіту про КО у залежність від факту отримання листа-запиту
Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення про неправомірність застосування податковим органом штрафу в разі подання Уточнюючого Звіту про контрольовані операції (далі - Уточнюючий Звіт) (період звітності - 2015 рік) після 1 травня 2016 року.
Так, платник податків подав Уточнюючий Звіт після отримання запиту від податкового органу на надання документів про контрольовану операцію, не включену до Звіту. Після цього податковим органом була проведена документальна позапланова перевірка та винесено податкове повідомлення-рішення про невключення до Звіту за 2015 рік операцій, за якими було подано Уточнюючий Звіт.
Однак Суд зайняв позицію платника податків, указавши, що платник податків, відповідно, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ (1095 днів), і до початку проведення документальної позапланової перевірки подав Уточнюючий Звіт, який був прийнятий і зареєстрований податковим органом без зауважень. Цей Уточнюючий Звіт містив відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податку протягом 2015 року.
Важливо зазначити, що суд відхилив аргументи податкового органу, що про допущену помилку у Звіті за 2015 рік платник податків дізнався з отриманого письмового запиту на надання інформації, оскільки норми чинного законодавства не ставлять право платника податків на подання Уточнюючого Звіту у залежність від отримання листа-запиту (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2017 р. у справі № 826/20210/16).
Подання Звіту про контрольовані операції в паперовій формі не нівелює самого факту подання, а отже, застосування штрафних санкцій до платника - незаконно
У справі № 808/47/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд підтримав позицію платника податків і лишив чинною постанову Запорізького окружного адміністративного суду в суперечці щодо дотримання вимог ст. 39 ПКУ.
Платник податків у зв'язку з неможливістю подати Звіт про контрольовані операції (далі - Звіт) за 2015 рік засобами електронного зв'язку відправив Звіт у паперовій формі поштовою службою. Податковий орган не прийняв Звіт у паперовій формі та визнав його неподаним, після чого провів перевірку дотримання платником податків вимог ст. 39 ПКУ і притягнув платника податків до відповідальності за п. 120.3 ПКУ за неподання Звіту.
Однак під час судового розгляду податковий орган не надав доказів правомірності відмови в прийнятті Звіту та причин, за якими подання Звітів у письмовій формі є неможливим.
Таким чином, апеляційний суд відхилив доводи податкового органу та дійшов висновку, що Звіт був поданий, а той факт, що така звітність була надана засобами поштового зв'язку, а не електронного, що не нівелює самого факту подання.
Рішення на користь платника податків було винесено також у справі № 816/29/17, де апеляційний суд дійшов висновку, що об'єктивна неможливість подання у строк в електронному вигляді Звіту про КО унеможливлює притягнення платника податків до відповідальності, зважаючи на відсутність умислу в діях останнього.
