Операції з резидентами "низькоподаткових" юрисдикцій: визначаємо контрольований статус

У разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» пп. 39.2.1.1 ПКУ, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

• обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухобліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків).

Приклад 1

Підприємство у 2018 році здійснювало господарські операції з непов'язаною особою - нерезидентом із Латвійської Республіки. Річний дохід підприємства у 2018 році становить 180 млн грн.

Загальний обсяг господарських операцій платника податків, здійснених протягом 2018 звітного року з цим нерезидентом, становить 37 млн грн. З них здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 12,5 млн грн.

Господарські операції, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, визнаються контрольованими та підлягають відображенню у звіті про контрольовані операції за 2018 рік.

Приклад 2

Підприємство у 2018 році здійснювало господарські операції з непов'язаною особою - нерезидентом із Грузії. Річний дохід платника податків у 2018 році перевищує 150 млн грн.

Загальний обсяг господарських операцій платника податків, здійснених протягом 2018 звітного року з нерезидентом із Грузії, становить 18 млн грн. З них здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 7 млн грн.

Господарські операції, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

Такі роз'яснення надав Офіс великих платників податків ДФС в ІПК від 05.06.2018 р. № 2470/ІПК/28-10-01-03-11.

При цьому ГУ ДФС у м. Києві в ІПК від 05.06.2018 р. № 2471/ІПК/26-15-12-03-11 зауважило: ПКУ не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей пп. 134.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 ПКУ.

Враховуючи те, що пп. 39.2.1.7 ПКУ визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховується як сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2:

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000),

• інші операційні доходи (рядок 2120),

• дохід від участі в капіталі (рядок 2200),

• інші фінансові доходи (рядок 2220),

• інші доходи (рядок 2240).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (рядок 2120 ф. № 2), а дохід від неопераційних курсових різниць - у статті «Інші доходи» (рядок 2240 ф. № 2).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення та не враховується для обчислення обсягу (10 млн грн) господарських операцій платника податків із кожним контрагентом.

Підписуйтесь наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій