Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

Лікарняні - 2018

24.09.2018, 10:00
167

Восени тема оформлення, нарахування та виплати лікарняних для багатьох бухгалтерів - це тема № 1. Тому пропонуємо вам найважливішу загальну інформацію, яка стосується теми "лікарняні".

Восени тема оформлення, нарахування та виплати лікарняних для багатьох бухгалтерів - це тема № 1. Тому пропонуємо вам найважливішу загальну інформацію, яка стосується теми "лікарняні".

  • Нормативна база для нарахування лікарняних

    Основними документами, які регулюють порядок нарахування та виплати лікарняних є:

    • Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;
    • Постанова КМУ " Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266;
    • Постанова ФСС з ТВП " Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" від 22.12.2010 р. № 26.

    Важливо!

    З 1 жовтня 2018 року застосовується новий Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФСС від 19.07.2018 № 12.

    Особи, які мають право на оплату лікарняних

    Відповідно до змін, внесених Законом № 2148 до Закону № 1105 та чинних з 11.10.2017, коло застрахованих осіб, які мають право на отримання лікарняних і декретних, розширено. Наразі таке право мають особи, визначені у ст. 18 Закону № 1105:

    1) працівники підприємств незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах:

    • на умовах трудового договору (контракту);
    • на умовах цивільно-правового договору;
    • на інших підставах, передбачених законом;

    2) фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

    3) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

    Розмір лікарняних

    Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) та виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) застрахованим особам починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності МСЕК незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності (ст. 22 Закону № 1105).

    Оплата п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

    Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата п'яти днів тимчасової непрацездатності (далі – лікарняні) проводиться за однаковим алгоритмом.

    Підставою для призначення лікарняних і декретних є виданий у встановленому порядку " непрацездатності (ст. 31 Закону № 1105).

    Вплив страхового стажу на розмір лікарняних

    Лікарняні виплачуються застрахованим особам залежно від страхового стажу, у той час як декретні – незалежно від нього (див. Табл. 1).

    Таблиця 1

    Страховий стаж

    Лікарняні

    Декретні

    до 3 років

    50 % середнього заробітку

    100 % середнього заробітку незалежно від стажу

    від 3 до 5 років

    60 % середнього заробітку

    від 5 до 8 років

    70 % середнього заробітку

    понад 8 років

    100 % середнього заробітку

    Будь-який

    100 % середнього заробітку*:

    – постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 – 3 груп;

    – одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;

    – жертвам нацистських переслідувань на підставі Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. № 1584-III;

    – учасникам АТО, бойових дій, ветеранам війни, учасникам бойових дій, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. № 3551-XII;

    – донорам крові, зазначеним у ст. 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

    * Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу (ст. 31 Закону № 1105).

    Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

    Із 01.01.2011 страховий стаж визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ст. 21 Закону № 1105).

    Відомості з Держреєстру про страховий стаж може отримати як страхувальник, так і застрахована особа. Такі відомості надаються у вигляді Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7 (додаток 2 до Положення № 10-1).

    Покроковий алгоритм розрахунку лікарняних

    Правила розрахунку середнього заробітку для оплати лікарняних і декретних тотожні, але мають свої особливості, на яких ми акцентуємо вашу увагу.

    Розрахунок оплати здійснюють за правилами, визначеними Порядком № 1266.

    Для цього визначають:

    1) розрахунковий період та кількість календарних днів у ньому;

    2) сукупний заробіток за розрахунковий період;

    3) середньоденну зарплату, з якої проводять оплату;

    4) суму оплати листка непрацездатності.

    Крок 1. Визначаємо розрахунковий період для обчислення розміру середньої зарплати за календарний день.

    У загальному випадку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата, є 12 календарних місяців перебування застрахованої особи у трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, тобто місяцю початку лікарняного листка.

    Але якщо працівник відпрацював на підприємстві менший час, то розрахунковий період визначається відповідно до п. п. 26 – 28 Порядку № 1266 (див. Табл. 2).

    Таблиця 2

    Час перебування у трудових відносинах

    Розрахунковий період

    Більше 12-ти місяців

    12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа)

    Менше 12-ти календарних місяців, але більше ніж календарний місяць

    фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа)

    Менше ніж календарний місяць

    фактично відпрацьований час (календарні дні)

    Із розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин:

    • тимчасової непрацездатності;
    • відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
    • відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустки без збереження заробітної плати;
    • відпусток без збереження заробітної плати, наданих згідно зі ст. ст. 25, 26 Закону № 504 (див. лист ФСС з ТВП від 20.08.2015 р. № 5.2-32-1359).

    Місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266).

    Після визначення розрахункового періоду підраховуємо кількість календарних днів за місяці розрахункового періоду.

    Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 523/18/99-15, ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1375).

    Крок 2.Розраховуємо кількість календарних днів зайнятості.

    В розрахунковому періоді без урахування невідпрацьованих календарних днів із поважних причин. Для цього із загальної кількості днів у розрахунковому періоді вираховуємо невідпрацьовані з поважних причин календарні дні.

    Такими поважними причинами, згідно з п. 3 Порядку № 1266, є:

    • тимчасова непрацездатність;
    • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
    • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку (за медичним висновком);
    • відпустки без збереження зарплати (і при цьому не має значення, про який саме вид відпустки йдеться).

    Як зазначає Мінсоцполітики, до поважних причин, зокрема, належать і відпустки без збереження зарплати, надані відповідно до п. 9 "Прикінцевих положень" Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VII (див. лист Мінсоцполітики від 14.09.2015 р. № 520/18/99-15).

    Водночас Мінсоцполітики вважає: період проходження працівниками військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, може враховуватися до страхового стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо за цей період було сплачено ЄСВ. Відповідну тезу наводить Мінсоцполітики в листі від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15. Період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено ЄСВ (зокрема, період виплати працівнику компенсації з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування ЄСВ), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини.

    Зверніть увагу

    Для військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу й інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються (абз. 3 п. 3 Порядку № 1266).

    Крок 3. Підсумовуємо заробіток за розрахунковий період.

    При цьому слід узяти до уваги такі особливості:

    • заробіток для розрахунку середньої зарплати визначають на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ, який подають до органів ДФС. Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15 роз’яснило: для розрахунку лікарняних (декретних) беруть дані, що були включені до Звітів із ЄСВ за місяці розрахункового періоду;
    • пропорційного врахування одноразових виплат не передбачено. Про порядок їх урахування ми розповідали в матеріалі "Урахування одноразових виплат при обчисленні лікарняних і декретних" газети № 227/2015;
    • сторновані та донараховані виплати враховуються в місяцях, у яких здійснено їх нарахування (див. листи Фонду соцстраху від 30.03.2015 р. № 5.2-32-639, від 14.05.2015 р. № 5.2-32-846). Про це читайте в матеріалі "Урахування сторнованих сум під час розрахунку лікарняних" газети № 222/2015.

    Крок 4. Розраховуємо середню зарплату

    Відповідно до п. 3 Порядку № 1266, розділивши нараховану за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплату (дохід, грошове забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин. Своєю чергою, сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи й за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (абз. 3 п. 30 Порядку № 1266).

    У разі якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку через поважні причини чи страховий випадок настав у перший день роботи, середню зарплату визначають, розділивши місячну тарифну ставку (посадовий оклад), установлену працівникові на момент настання страхового випадку, на 30,44.

    Крок 5. Визначаємо максимальний розмір середньоденної зарплати

    Відповідно до п. 4 Порядку № 1266, розділивши максимальну величину бази нарахування ЄСВ, установлену в останньому місяці розрахункового періоду (у 2018 році55845 грн), на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо середньоденна зарплата вище, її обмежують максимальним розміром середньоденної зарплати. Як це зробити, показано на ситуації 4 р. ІІІ Прикладів.

    Крок 6. Визначаємо розмір денної виплати

    Його визначають перемноживши розмір середньої зарплати, розрахованої згідно з Порядком № 1266, на відсоток оплати лікарняного залежно від страхового стажу.

    Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1105, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу:

    • менше 3 років — 50% середньої зарплати (доходу);
    • від 3 до 5 років — 60% середньої зарплати (доходу);
    • від 5 до 8 років — 70% середньої зарплати (доходу);
    • понад 8 років — 100% середньої зарплати (доходу).

    У випадках, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1105, допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі 100% середньої зарплати, окрім чорнобильців 4 категорії, яким із 1 січня 2015 року лікарняні виплачують за загальними правилами (залежно від страхового стажу). Детальніше про це див. у матеріалі "Визначаємо страховий стаж для оплати лікарняних".

    Крок 7. Застосовуємо обмеження розміром мінзарплати в розрахунку на календарний день

    Якщо застрахована особа за даними Держреєстру має стаж меншяк 6 місяців протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку (абз. 2 п. 29 Порядку № 1266).

    Нагадаємо

    Застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менш як 6 місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).

    Розмір обмеження лікарняних визначають, розділивши розмір середньої зарплати в місяці настання страхового випадку на 30,44.

    Таке обмеження застосовують, якщо розмір денної виплати перевищує розмір обмеження з розрахунку мінзарплати. Як застосовувати таке обмеження, показано на ситуаціях 7 і 8 р. ІІІ Прикладів.

    Як пояснював Фонд соцстраху в листі від 08.11.2017 р. № 5.2-28-1155, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається з дотриманням норм ст. 24 Закону № 1105, і лише згодом, за потреби, застосовуються обмеження розміру допомоги, передбачені ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Тобто в разі перевищення середньоденної зарплати, розрахованої з фактичної зарплати, над середньоденною зарплатою, розрахованої з мінімальної зарплати, подальший розрахунок лікарняних здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної зарплати.

    Крок 8. Обчислюємо суму оплати днів непрацездатності (допомоги по непрацездатності)

    Її визначають перемноживши розмір денної виплати (чи розмір обмеження) на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

    Крок 9. Застосовуємо за потреби максимальне обмеження розміру лікарняних у розрахунку на місяць

    Обмеження передбачене ч. 2 ст. 24 Закону № 1105, згідно з яким сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Як застосовувати таке обмеження, показано на ситуації 4 р. ІІІ Прикладів.

    Про алгоритм обчислення лікарняних і декретних для осіб, які виконують роботи за ЦПД, ішлося тут.

    Заява-розрахунок для фінансування лікарняних Фондом

    Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування затверджено постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. № 26 (далі — Порядок № 26). Він визначає умови фінансування Фондом страхувальників-роботодавців для надання ними допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи допомогу по догляду за хворою дитиною).

    Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами, формою, наведеною в додатку до Порядку № 26.

    Терміни та періодичність подання

    Терміни, частота і періодичність подання заяв до Фонду законодавчо не встановлені. У листі Мінсоцполітики від 18.02.2011 р. № 1742/0/14-11/18 зазначається, що заяви подаються у міру обробки роботодавцем наданих працівниками документів. При цьому необхідно виконувати вимоги ст. 22 Закону № 1105, а саме: отримані документи для призначення допомоги з тимчасової втрати працездатності повинні розглядатися протягом 10 днів з дня їх надходження роботодавцю.

    Порядок подання

    Заява заповнюється у двох примірниках та подається до робочого органу Фонду (п. 5 Порядку № 26):

    • за місцем реєстрації підприємства (для зареєстрованих до 01.01.2011 р.);
    • за місцем обліку, зазначеним в Держреєстрі загальнообов'язкового соціального страхування (для страхувальників, зареєстрованих після 01.01.2011 р.).

    Заява-розрахунок про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами

    Один примірник заяви передається посадовій особі Фонду, а другий разом з підтвердними документами залишається в бухгалтерії підприємства (п. 6 Порядку № 26).

    Порядком № 23 передбачено можливість подання заяв в електронному вигляді за наявності у підприємства спеціального програмного забезпечення. Подання заяв в електронному вигляді звільняє підприємство від обов'язку подавати їх на паперовому носії (п. 3.1 Порядку № 23).

    Порядок заповнення

    На лицьовій стороні заявки в заголовній частині вказуються реквізити підприємства, у тому числі й реквізити спецрахунку, призначеного для отримання фінансування з Фонду.

    У табличній частині лицьового боку заяви у відповідних колонках зазначається наступна інформація (за видами матеріального забезпечення):

    • кількість днів, що припадають на період непрацездатності, які оплачуються за рахунок Фонду. При цьому для допомоги по вагітності та пологах вказується кількість календарних днів, а для допомоги на поховання – кількість виплат;
    • нараховані суми матеріального забезпечення, що фінансуються Фондом. Суми в даній таблиці наводяться повністю, без вирахування утримань ПДФО, військового збору, а також аліментів.

    На зворотному боці заявки наводиться розшифрування сум, зазначених в лицьовій частині таблиці, за кожним страховим випадком.

    Приклад заповненням Заяви-розрахунку про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами

    За період з 10.07.2011 р. по 18.07.2011 р. до відділу кадрів ТОВ "Стожари" надійшли наступні лікарняні листки від працівників:

    1. Лікарняний лист Савенкова В. К., причина непрацездатності – загальне захворювання. Період непрацездатності – з 06.07.2011 р. по 14.07.2011 р. (7 робочих днів). Середньоденна заробітна плата за попередні шість місяців – 200 грн. Сума нарахованої оплати періоду непрацездатності – 1400 грн., в тому числі 1000 грн. – сума оплати перших п'яти днів непрацездатності (за рахунок роботодавця).

    2. Лікарняний лист Іванової К. В., причина непрацездатності – догляд за хворою дитиною. Період непрацездатності – з 11.07.2011 р. по 14.07.2011 р. (4 робочі дні). Середньоденна заробітна плата за попередні шість місяців – 150 грн. Сума нарахованої оплати періоду непрацездатності – 600 грн. Виплата повністю фінансується ФСС з ТВП.

    3. Лікарняний лист Кліменко І. В. по вагітності та пологах. Працівниця має право на подовжений строк відпустки по вагітності та пологах як постраждала від аварії на ЧАЕС, про що надано відповідні документи. Період непрацездатності – з 01.07.2011 р. по 26.12.2011 р. Середньоденна заробітна плата – 100 грн. Сума нарахованої оплати періоду непрацездатності – 18000 грн. Виплата повністю фінансується ФСС з ТВП.

    18.07.2011 р. на підприємстві проведено засідання комісії з соціального страхування, прийнято рішення про оплату всіх наданих лікарняних.

    19.07.2011 р. бухгалтерією підприємства складено та подано до робочого органу ФСС з ТВП відповідну Заяву-розрахунок.

    Заповнення лікарняного листка

    Підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності є правильно оформлений лікарняний лист (п. 1 ст. 31 Закону № 1105).

    Порядок і умови видачі, продовження й обліку листка непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлено Інструкцією № 455, а порядок заповнення – Інструкцією № 532.

    Лицьовий бік лікарняного листа заповнюється лікарем або молодшим медичним працівником медустанови, зворотний бік – за місцем роботи застрахованої особи.

    Зверніть увагу

    На бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (п. 4.5 Інструкції № 532).

    Записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом (п. 1 Інструкції № 532).

    Зворотний бік листка поділено на чотири розділи.

    Перший розділ містить відомості про характер роботи (постійна чи тимчасова) працівника, період відсутності співробітника, неробочі дні в період відсутності та дату виходу на роботу. Ці дані заповнюються табельником або особою, уповноваженим вести табель.

    Другий розділ містить відомості про страховий стаж, необхідний для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Заповнюється відділом кадрів.

    Третій розділ "Призначена допомога" зворотного боку листка непрацездатності заповнюється комісією із соціального страхування або уповноваженою особою, на яку покладено рішення про призначення допомоги.

    Четвертий розділ заповнюється бухгалтерією підприємства. До таблиці "Довідка про заробітну плату" вносяться дані про нараховану заробітну плату в місяцях розрахункового періоду. Цей розділ не адаптовано до чинного законодавства, оскільки в таблиці "Довідка про заробітну плату" передбачено відображення відомостей про заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески виходячи з 6-місячного розрахункового періоду, і кількість робочих днів (годин). Згідно з чинним Порядком № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується виходячи з 12-місячного розрахункового періоду, а страхові виплати розраховуються за календарні, а не робочі дні.

    Тому радимо не заповнювати розділ "Довідка про заробітну плату", а скласти окрему довідку про заробітну плату, форма якої має бути аналогічна такій таблиці. У ній відобразити дані за 12-місячний розрахунковий період, що передує страховому випадку, і кількість календарних днів у таких місяцях.

    У таблиці "Належить до виплати" зазначається, за який період виплачується допомога, кількість днів, розмір допомоги у відсотках від середньої зарплати та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності. Ці дані засвідчуються підписами керівника й головного бухгалтера.

    Правильність видання та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, перевіряє комісія (уповноважений) із соціального страхування* підприємства (пп. 3.1.1 Положення № 25).

    Бланк листка непрацездатності

     

    Оподаткування лікарняних

    ПДФО і військовий збір.

    Лікарняні, у т.ч. оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, у розумінні р. IV ПКУ — та ж таки зарплата, яка оподатковується у звичайному порядку. Це означає, що:

    1) з неї сплачують:

    • ПДФО за ставкою 18% (п. 167.1 ПКУ);
    • військовий збір за ставкою 1,5%

    2)  до неї застосовують податкову соцпільгу (п. 169.1 ПКУ);

    3)  суму допомоги враховують під час визначення граничної суми доходу, що надає право на отримання податкової соцпільги (пп. 169.4.1 ПКУ);

    4)  базу оподаткування визначають, зменшуючи нараховану допомогу на суму податкової соцпільги (за її наявності) (п. 164.6 ПКУ).

    Аналогічні висновки робить і ДПАУ в листі від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715.

    Сплачується (перераховується) ПДФО до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу (пп. 168.1.2 ПКУ), тобто одночасно з одержанням коштів на виплату лікарняних. Податок із виплат, що фінансує Фонд, сплачують із коштів, які надходять на окремий рахунок для зарахування коштів на виплату матеріального забезпечення.

    Якщо лікарняні нараховуються, але не виплачуються платникові податку, то податок, котрий підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, установлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування виплат із тимчасової непрацездатності.

    Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, суми виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності відображають у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу "101".

    ЄСВ

    ЄСВ нараховується на суму оплати перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, і допомоги по тимчасовій непрацездатності (Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Законупро ЄСВ). На ці суми ЄСВ нараховується за ставкою 22%, для підприємств, установ й організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, — 8,41%.

    ЄСВ нараховується на суми, які є базою його нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати й використання, а також від того, виплачені такі суми фактично після їх нарахування чи ні (ч. 5 ст. 7 Закону № 2464).

    Сплачується (перераховується) ЄСВ одночасно з отриманням коштів на виплату лікарняних (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.3.7 Інструкції № 21–5).

    Навіть якщо нараховані лікарняні не виплачені, платники все одно зобов’язані сплатити ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, наступного за таким місяцем, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп.пп. 6, 7 п. 3 р. IV Інструкції № 449).

    З метою застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ (для 2018 року — 55845 грн) у випадку, коли період хвороби припадає більш ніж на місяць, ЄСВ нараховують окремо за кожен місяць (пп. 2 п. 3 р. IV Інструкції № 449).

    Оскільки чинне законодавство не встановлює черговості урахування виплат під час визначення максимальної величини бази нарахування ЄСВ, вважаємо, що виплати слід ураховувати в порядку календарної черговості їх нарахування.

    Податок на прибуток

    Об’єктом оподаткування є бухгалтерський прибуток, визначений у фінзвітності згідно з національними або міжнародними стандартами бухобліку, скоригований на різниці, визначені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

    Щодо нарахування та виплати лікарняних ПКУ жодних різниць не передбачено. Тож на об’єкт обкладення з податку на прибуток нараховані лікарняні вплинуть так само, як впливають на фінрезультат у бухобліку.

    Бухоблік лікарняних ми розглянемо далі. Проте варто наголосити, що оплата перших 5-ти днів непрацездатності, яка проводиться за рахунок коштів роботодавця, включається до складу витрат періоду. Те саме стосується суми ЄСВ, нарахованої як на оплату перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності, так і на суму допомоги, що виплачується за рахунок Фонду.

    А от власне сума допомоги, що надходить від Фонду на окремий рахунок, є транзитною сумою, і на фінрезультат не впливає, оскільки її нарахування, надходження та виплата не призводить до виникнення витрат або доходів у підприємства.

     


Розсилка від БУХГАЛТЕР.ua Тільки найважливіше і найцікавіше