Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Забезпечувальний гарантійний платіж: правові аспекти

14.15, 21 серпня 2018
3492
0

Гарантійний платіж, який перераховує одна зі сторін до моменту виконання договору, має забезпечувальний характер. Із правової позиції він може кваліфікуватися по-різному, але найчастіше такий платіж м...

Гарантійний платіж, який перераховує одна зі сторін до моменту виконання договору, має забезпечувальний характер. Із правової позиції він може кваліфікуватися по-різному, але найчастіше такий платіж має характер завдатку або застави. Оскільки кваліфікація таких платежів безпосередньо впливає на облік сторін, у цій статті ми розглянемо їх особливі характеристики.

Що являє собою гарантійний платіж

Забезпечувальний гарантійний платіж зазвичай перераховується на підставі ч. 1 ст. 199 ГКУ, згідно з якою виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав і відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГКУ та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦКУ. Отже, сторони в договорі можуть зазначити, який саме характер має забезпечувальний платіж. Найчастіше на практиці такі платежі кваліфікуються як завдаток і застава.

Правові аспекти завдатку

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (ч. 1 ст. 570 ЦКУ).

Завдаток може використовуватися тільки за домовленістю сторін або у випадках, установлених законом, оскільки виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦКУ).

Стороною договору, забезпеченого завдатком, може бути будь-яка особа, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні й фізичні особи) та фізособи-громадяни. Однак завдаток може видати лише сторона, яка зобов'язана здійснити платежі за основним договором (наприклад, у договорі купівлі-продажу - покупець, у договорі оренди - орендар).

Предметом завдатку може бути грошова сума або рухоме майно, тобто речі, які можна вільно переміщувати у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦКУ). Разом з тим на практиці найбільшого поширення набула грошова форма завдатку, оскільки він видається на забезпечення саме грошового зобов'язання за основним договором.

Іноді завдаток застосовується і на забезпечення зобов'язання за неукладеним договором або попереднім договором (особливо це поширено у сфері купівлі нерухомості). Однак ЦКУ не передбачає підстав для забезпечення завдатком зобов'язання, яке може виникнути в майбутньому (їх встановлено лише для договорів застави - ст. 573 ЦКУ), тому такі договори не відповідають положенням ч. 1 ст. 570 ЦКУ, що може призвести до неприємних наслідків у разі виникнення конфліктної ситуації між сторонами.

Зокрема, у судовій практиці траплялися рішення, у яких суди не визнавали як завдаток платежі, здійснені на виконання попереднього договору (див. рішення апеляційного суду м. Києва від 09.03.2017 р. у справі № 757/6864/16-ц, Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2017 р. у справі № 757/37540/16-ц, Генічеського районного суду Херсонської області від 15.05.2018 р. у справі № 653/2283/17).

Так само визнавалися недійсними договори завдатку в ситуації, коли основний договір, який підлягав нотаріальному посвідченню, на момент передання завдатку не було зареєстровано або існувала усна домовленість про укладення основного договору.

Завдаток одночасно виконує три функції:

- платіжну, яка полягає в тому, що завдаток видається й надалі зараховується у рахунок платежів за основним договором;

- доказову - полягає в тому, що завдаток підтверджує факт виникнення договірного зобов'язання, оскільки завдаток є акцесорним (від лат. accessio - додаток, належність), тобто додатковим зобов'язанням до основного договору і юридично від нього залежним. Договір про завдаток може бути укладено після або одночасно з основним договором. Тому факт передання завдатку підтверджує наявність зобов'язання за основним договором, у рахунок платежів за яким його було видано;

- забезпечувальну - як захід цивільно-правової відповідальності завдаток передбачає можливість застосування спеціальних заходів майнової відповідальності й стимулює сторони до належного виконання зобов'язання.

Забезпечувальна функція завдатку пов'язана з…

В продовженні статті "Забезпечувальний гарантійний платіж: правові аспекти" розглянуті правові аспекти застави, як забезпечувального платежу.

Для отримання доступу до документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оціните весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему