Купівля іноземної валюти: бухгалтерський та податковий облік

Загальні правила купівлі валюти

Операція з купівлі іноземної валюти в ідеалі передбачає, що суб'єкт господарювання доручає банку за свої гривневі кошти купити іноземну валюту. Виглядає все, нібито, просто. Щоправда, на практиці це не зовсім так.

Купівлю інвалюти для суб'єкта господарювання банк здійснює на підставі окремих документів. Перелік таких документів залежить від виду операції (торговельна /неторговельна), тобто з якою метою така валюта має бути використана.

Поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є, зокрема:

· перекази з оплати праці, стипендій, пенсій, аліментів, державної допомоги, матеріальної допомоги, допомоги родичів, благодійної та гуманітарної допомоги, виплат і компенсацій, уключаючи виплати з відшкодування шкоди, заподіяної робітникам унаслідок каліцтва, професійного захворювання або іншого ушкодження здоров'я, що пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, жертвам політичних репресій, жертвам нацистських переслідувань, членам їх родин і спадкоємцям, відшкодування за страховими випадками, премій, призів, успадкованих коштів, коштів за договорами дарування, коштів, заощаджених на рахунках, і прибутків за ними;

· виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

· оплата витрат, пов'язаних зі смертю громадян (транспортні витрати і витрати на поховання);

· оплата витрат іноземним судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів), витрат іноземних адвокатів;

· оплата зборів (мита) за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти права інтелектуальної власності, уключаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;

· оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також оплата витрат на транспортування хворих;

· оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на навчання й стажування в навчальних закладах іншої держави, витрат на проведення тестів, іспитів тощо;

· оплата фізичними особами участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, конгресах, виставках, ярмарках, культурних і спортивних заходах, а також інших міжнародних зустрічах, що відбуваються на територіях іноземних країн;

· оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

· оплата витрат, пов'язаних із відрядженням за кордон;

· платежі у зв'язку з прийняттям спадщини;

· перерахування на утримання дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном та іноземних держав в Україні, представництв міжнародних та іноземних організацій, представництв іноземних банків та представництв юридичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю;

· перекази з оплати авторських гонорарів, премій, призів та інших виплат за використання об'єктів права інтелектуальної власності фізичних осіб;

· оплата фізичними особами послуг за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя, укладеними з нерезидентами, за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;

· оплата фізичними особами продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності, що набуваються в нерезидентів за кордоном для власного споживання;

· перерахування фізичними особами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;

· виконання зобов'язань за укладеними договорами з юридичними особами - нерезидентами стосовно відшкодувань витрат, здійснених ними на користь фізичних осіб - резидентів, які тимчасово перебувають за межами України, як оплата праці або інших витрат, пов'язаних із виконанням ними професійних обов'язків;

· оплата вступних, членських внесків до міжнародних організацій або інших юридичних осіб - нерезидентів. (п. 11 р. І Положення № 281).

Наприклад, для купівлі інвалюти з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за торговельними операціями потрібно подати такі документи:

· заява про купівлю іноземної валюти;

· договір із нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;

· акт (здавання-приймання тощо) чи інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

· документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків (п. 1 гл. 1 р. ІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281, далі - Положення № 281).

Окремий перелік документів передбачений і для купівлі інвалюти для проведення розрахунків із нерезидентами за імпорт продукції (послуг), який здійснюється без увезення з-за кордону цієї продукції (послуг) на територію України . Такий перелік наведено в п. 2 гл. 1 р. ІІ Положення № 281.

Стосовно ж неторговельних операцій...