Помилки в декларації з ПДВ: алгоритм виправлення

Від помилок ніхто не застрахований, а особливо коли йдеться про помилки в декларації з ПДВ. Коли можна виправляти помилки у ПДВшній звітності та в який спосіб це можна зробити? Як заповнити уточнюючий розрахунок? Коли доведеться сплатити штраф? Про це та більше ми розповімо в поточному матеріалі

Способи виправлення ПДВшних помилок

Пункт 50.1 ПКУ пропонує на вибір платника виправляти помилки в податковій звітності за допомогою або уточнюючого розрахунку як самостійного документа, або уточнюючого розрахунку як додатка до поточної декларації. Однак платники ПДВ можуть скористатися лише першим способом. Адже п. 1 р. VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі - Порядок № 21), говорить лише про можливість подання уточнюючого розрахунку як самостійного документа.

Отже, у ПДВшників наразі є два способи виправлення помилок у раніше поданій декларації з ПДВ, а саме:

· Перший спосіб - подати нову декларацію з ПДВ із виправленими показниками (останній абзац п. 50.1 ПКУ та п. 23 р. ІІІ Порядку № 21).

Але цей спосіб можна застосувати, лише якщо не сплив граничний строк подання декларації з ПДВ, у якій закралися помилки.

Припустімо, платник на початку липня подав декларацію за червень 2017 року та виявив у ній помилки. Він вправі до 20.07.2017 р. (гранична дата подання декларації за червень 2017 року) включно подати декларацію за цей звітний період із позначкою «Звітна нова» і виправленими показниками. До речі, такі ж позначки ставлять і в усіх додатках до такої декларації. Тоді податківці по базі проводять дані з нової декларації, а подана раніше декларація з помилками отримує статус - «до відома».

Тож якщо встигнути подати звітну нову декларацію, то можна вважати, що помилки як такої не було. Адже в такому разі штрафних санкцій за п. 50.1 ПКУ не нараховують, а розрахунки з бюджетом за даними звітної нової декларації проводять у загальному порядку (через електронний рахунок у граничні строки для сплати ПДВ за звітний період, тобто протягом 10 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку подання декларації).

· Другий спосіб - подати уточнюючий розрахунок як самостійний документ (абз. 4 п. 50.1 ПКУ та п. 1 р. VІ Порядку № 21).

Його застосовують у разі:

1) якщо платник ПДВ самостійно виявляє помилки в раніше поданій ним декларації з ПДВ (п. 50.1 ПКУ);

2) якщо помилку виявили податківці за результатами електронної перевірки (що проводиться за заявою самого платника). При цьому необхідно подати уточнюючий розрахунок протягом 20-ти робочих днів після дати складання довідки про проведення електронної перевірки (п. 50.3 ПКУ);

3) зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку (п. 5 р. ІV Порядку № 21).

Якщо помилка призвела до недоплати податку в бюджет, то, виправляючи її таким чином, платнику ПДВ доведеться нарахувати й сплатити штраф у розмірі 3% від суми недоплати (п. 50.1 ПКУ). А ось пені можна уникнути, якщо встигнути виправити помилку протягом 90 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання з ПДВ (п. 129.9 ПКУ).

Сплата недоплати, штрафу та пені

Що ж таке недоплата? Власне це сума ПДВ, яку платник повинен був сплатити в бюджет, але не сплатив (зокрема, через допущені помилки у ПДВшній звітності). Також до неї прирівнюють суму неправомірно отриманого платником бюджетного відшкодування з ПДВ.

Помилка призведе до недоплати, якщо:

· занижено суму ПДВ до сплати (в уточнюючому розрахунку є дані зі знаком «+» у графі 6 рядка 18);

· помилка призвела до завищення отриманого бюджетного відшкодування (в уточнюючому розрахунку в графі 6 рядка 20.2 фігурує від'ємне значення, і ця сума фактично була отримана платником ПДВ).

За приписами пп. «а» п. 50.1 ПКУ, суму недоплати та самоштрафу слід сплатити до подання уточнюючого розрахунку. Однак із 01.01.2017 р. у п.п. 87.1 та 200¹.6 ПКУ прописано спеціальний порядок сплати ПДВ за уточнюючими розрахунками.

Тобто доплату ПДВ за уточнюючими розрахунками за періоди після 01.07.2015 р. проводять через електронні ПДВ-рахунки. А це означає, що платник ПДВ на дату подання уточнюючого розрахунку повинен забезпечити наявність відповідної суми на своєму електронному ПДВ-рахунку. Далі, отримавши уточнюючі розрахунки із задекларованими сумами доплат, ДФСУ, формує реєстр і надає його Держказначейству, яке, своєю чергою списує ці суми з електронних рахунків платників до бюджету.

У роз'ясненні у «Віснику. Право все знати все про податки і збори» (№ 13 за 2017 рік, стор. 47) податківці пропонують суму самоштрафу та пені також сплачувати через електронний ПДВ-рахунок. Ми із цим погодитися не можемо, оскільки нічого подібного ПКУ не передбачає.

Тож, вважаємо, сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій (3% суми недоплати) і пені платник ПДВ здійснює з поточного рахунка до відповідного бюджету (п. 24 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569, далі - Порядок № 569).

Зауважимо: наразі ДФСУ лише оприлюднила проект змін у Порядок № 569. Згідно із цим проектом, недоплати ПДВ за уточнюючим розрахунком сплачують через електронні ПДВ-рахунки, а самоштраф та пеню - через поточний рахунок платника. Отже, з нетерпінням чекаємо, коли ж норми Порядку № 569 приведуть у відповідність до змін, унесених у ПКУ більш як півроку тому.