Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Договірні санкції у відносинах із нерезидентами: правове та валютне регулювання

11.15, 28 серпня 2018
2091
0

Штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності зазвичай виплачуються в разі виникнення непередбачуваних обставин. І якщо така подія відбулася, резидентові потрібно взяти до уваги нюанси, пов'...

Штрафні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності зазвичай виплачуються в разі виникнення непередбачуваних обставин. І якщо така подія відбулася, резидентові потрібно взяти до уваги нюанси, пов'язані з валютним регулюванням, інакше до нього можуть бути застосовані санкції з боку контролюючих органів. Ці моменти й розглянемо в статті.

Правова регламентація

Умови для нарахування санкцій у зовнішньоекономічній діяльності визначаються законодавством, яким регулюються відносини сторін ЗЕД-контракту. Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 32 Закону № 2709учасники правовідносин можуть самостійно вибрати право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Умова про вибір матеріального та процесуального права, яку застосовуватиме суд у разі виникнення спору щодо ЗЕД-контракту, належить до його обов'язкових умов (п. 1.12 Положення № 201).

З цього випливає, що сторони ЗЕД-контракту повинні вказати в ньому умову про те, право якої держави застосовуватиметься під час урегулювання спірних питань. Причому таким правом необов'язково має бути право держави однієї із сторін договору. Наприклад, незалежно від резидентності сторін ЗЕД-контракту вони можуть домовитися про застосування до ЗЕД-договору права Швейцарії або Німеччини.

У ситуації, коли в ЗЕД-договорі немає застереження щодо права, яке застосовується до договору, діятимуть такі правила:

- якщо діє міжнародний договір, укладений між державами сторін контракту, застосовуватимуться його норми (ч. 1 ст. 3 Закону № 2709);

- якщо такого договору немає, застосовуватимуться особливі правила (ч. 3 ст. 32, ст. ст. 43, 44 Закону № 2709), зокрема за договорами купівлі-продажу діятиме право держави продавця.

Отже, орієнтуватися на зазначену в ЦКУ або ГКУ процедуру застосування договірних санкцій у ЗЕД-контракті можливо тільки в ситуації, коли до нього застосовується право України. Причому в цьому випадку підлягає застосуванню також Конвенція ООН.

У будь-якому разі п. 1.11 Положення № 201 наказує в розділі "Санкції та рекламації" ЗЕД-договору вказати порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого строку вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

Якщо сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спірної ситуації, справа вирішується в суді. Порядок урегулювання спорів у судовому порядку має бути передбачено в ЗЕД-контракті (п. 1.12 Положення № 201). Зокрема, у контракті визначаються умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання контракту з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою із сторін залежно від предмета та характеру спору.

Згідно зі ст. 38 Закону № 959 спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності, можуть розглядати суди України, а також за згодою сторін спору Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України та інші органи вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. Водночас третейський суд такі спори розглядати не може, оскільки спори, у яких однією із сторін є нерезидент України, третейський суд не розглядає (п. 12 ч. 1 ст. 6 Закону № 1701).

Слід зауважити, що право, яке застосовують сторони договору, не впливає на те, який суд розглядатиме пов'язаний із ним спір. Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону № 2709 суди можуть приймати до провадження й розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у разі якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 Закону № 2709. Тобто суд України, скажімо, може розглядати справи за ЗЕД-контрактами, які регулюються правом Швейцарії…

В продовженні статті "Договірні санкції у відносинах із нерезидентами: правове та валютне регулювання" розглянуто валютне регулювання.

Для отримання доступу до документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оціните весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему