Головні новини минулого тижня (10.09 - 16.09)

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Озвучено розмір мінімальної зарплати із 1 січня 2019 року. Мінімальна заробітна плата із 1 січня 2019 року зросте до 4170 грн, повідомив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Його слова наводить Урядовий портал.

Нагадаємо, упродовж 2018 року мінімальна зарплата складає 3723 грн.

На які показники вплинуло підвищення мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму в 2018 році читайте в газеті "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням.

ПЕРЕВІРКИ

Оновлено план-графік перевірок платників податків-юросіб. Минулого місяця, а саме станом на 16.08.2018, ДФС оновила Розділ ІV плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з урахуванням коригування (серпень 2018 року).

Однак, як це часто буває останнім часом, тепер знову перейшли до оновлення інших розділів плану-графіка документальних планових перевірок платників податків - юридичних осіб на 2018 рік.

Тож станом на 12.09.2018 зазнав оновлення Розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів" з урахуванням коригування (вересень 2018 року).

Аналітичні матеріали із питань перевірок можна переглянути в інформаційно-правовій системи ЛІГА:ЗАКОН за посиланням.

ЗВІТНІСТЬ

Проміжна МСФЗ-звітність може бути стислою, але обов'язково повноформатною. Якщо підприємство застосовує МСФЗ, то має керуватись, зокрема вимогами МСБО 34, який передбачає, що проміжна фінзвітність - це фінансовий звіт, що складається або з повного комплекту фінзвітності (визначеного в МСБО 1), абоз комплекту стислої фінзвітності за проміжний період.

При цьому, проміжний фінансовий звіт має включати, щонайменше, такі компоненти:

· стислий звіт про фінансовий стан;

· стислий звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;

· стислий звіт про зміни у власному капіталі;

· стислий звіт про рух грошових коштів;

· деякі пояснювальні примітки.

У такому ж складі, за словами ДФС, фінзвітність подається разом із квартальною "прибутковою" декларацією.

Нагадаємо: подавати дві форми звітів (баланс і звіт про фінрезультати) у складі проміжної звітності дозволено лише підприємствам, які складають фінзвітність за НП(С)БО (п. 2 Порядку № 419).

Див. листи Мінфіну від 23.08.2018 р. № 35210-07-10/22399 та ДФС від 22.08.2018 p. № 27209/6/99-99-15-02-01-15.

Оприлюднено проект загального табеля (переліку) статзвітності на 2019 рік. На офіційному веб-сайті Державної служби статистики України оприлюднено Проект загального табеля (переліку) форм державних статистичних спостережень на 2019 рік.

Останній містить, зокрема, найменування форм, що подаватимуться протягом 2019 року, реквізити наказів, якими вони затверджені, строк подання, а також зазначено, на кого відповідна звітність поширюється.

На цю тему також буде цікавим матеріал "Коли - два, а коли - п'ять: скільки фінзвітів подаємо тепер" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ ТА РРО

Запропоновано скасувати необхідність щоденного підклеювання звітних чеків в КОРО. Наразі процес реєстрації РРО займає час, потребує підготовки в паперовому вигляді великої кількості документів та коштує гроші для підприємців.

Для цього Мінфін напрацював зміни до наказу "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" від 14.06.2016 р. № 547, що:

· спрощують реєстрацію РРО та порядок введення їх в експлуатацію;

· запроваджують механізм обміну інформацією в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО;

· спрощують вимоги щодо ведення книги обліку розрахункових операцій (відміняється необхідність щоденного підклеювання звітних чеків).

Запропоновано аби вказані зміни набрали чинності з 1 жовтня 2018 року, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Від застосування КОРО можна буде відмовитися: проект Мінфіну. У випадку успішного затвердження вищевказаного проекту Мінфіну у тому варіанті, який оприлюднено, буде оновлено випадки, коли суб'єкт господарювання веде КОРО.

Суб'єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

· зареєструвати КОРО;

· скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО. Для таких РРО в реєстраційному посвідченні вказуються: "Книга ОРО на цей РРО не реєструвалася. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не проводиться".

Печатка стала необов'язковою на окремих розрахункових документах. НБУ вніс зміни до низки нормативно-правових актів щодо використання печатки на документах - повідомляє прес-служба НБУ.

Зокрема з метою реалізації вимог законодавства України, згідно з якими використання печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа (у тому числі, розрахункового), НБУ уніс відповідні зміни до низки власних нормативно-правових актів.

Про це йдеться у постанові від 04.09.2018 р. № 95, яка запрацювала 12.09.2018.

Зміни внесено до:

· Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.09.2001 р. № 403;

· Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.07.2008 р. № 21;

· Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р. № 520;

· Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ від 16.12.2002 р. № 508;

· Положення про порядок виконання банками документів на переказ, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів в особливий період, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.09.2004 р. № 436;

· Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.11.2010 р. № 481.

До речі, не пропустіть статтю "Готівкові обмеження очима регіональних фіскалів, або Права рука не завжди знає, що робить ліва" електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН аби дізнатися про останні податкові роз'яснення та їх тлумачення.

ДЕРЖРЕЄСТРАЦІЯ ЮРОСІБ ТА ФОП

Оновлено форми заяв у сфері держреєстрації юросіб та ФОП. Мін'юст наказом від 29 серпня 2018 року № 2824/5 оновив форми заяв про державну реєстрацію:

· створення юридичної особи (форма 1);

· переходу юридичної особи на діяльність на підставі власного установчого документа або модельного статуту (форма 2);

· змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 3);

· створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 4);

· змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (форма 5);

· припинення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 6);

· припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (форма 8);

· включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 9);

· (акредитацію) відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації (форма 22);

· змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (форма 23).

Всі форми доступні в модулі «Форми та бланки», який входить до складу Інформаційно-правових систем «ЛІГА:ЗАКОН».

ПДВ

Почали здійснювати новий вид діяльності - подаємо Таблицю даних платника податку. За словами податківців, якщо платник податку розпочинає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється та подається згідно з п. 31 Порядку № 117. Тобто, Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Див. роз'яснення ДФС у підкатегорії 101.17 системи "ЗІР".

Зарахування зустрічних однорідних вимог перешкода для бюджетного відшкодування ПДВ. Податківці акцентують увагу на тому, що однією з умов є фактична сплата суми ПДВ отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Тому, у разі якщо оплата постачальнику за надані ним товари/послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/послуг, а іншою особою, то при виникненні в такого отримувача товарів/послуг від'ємного значення ПДВ за такими операціями у нього відсутнє право на заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Отже, суми ПДВ, які фактично не були сплачені покупцем постачальнику товарів/послуг, а кредиторська заборгованість за такими товарами/послугами погашена у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей, не підлягають бюджетному відшкодуванню.

Див. ІПК ДФСУ від 06.09.2018 р. № 3879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Про залік зустрічних однорідних вимог ми детально розповідали в матеріалах сервісу "Інтерактивна бухгалтерія":

• "Залік зустрічних однорідних вимог: ПДВ-аспекти";

• "Залік зустрічних однорідних вимог: юридичні аспекти";

• "Залік зустрічних однорідних вимог: податковий і бухгалтерський облік".

ПДФО

Фонд і ДФС не дійдуть згоди: хто утримує ПДФО із лікарняних підприємцям. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду при здійсненні фінансування страхувальника фізичної особи-підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, в розумінні ПКУ не виступають податковим агентом, оскільки не здійснюють нарахування та виплату застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідну інформацію розмістив Фонд соцстраху.

Проте в листі ДФСУ від 29.12.2017 р. № 17616/М/99-99-13-01-02-14, та ІПК ДФСУ від 19.12.2017 р. № 3040/Ч/99-99-13-02-03-14/ІПК податківці наголосили: Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, повинен виконати функції податкового агента у частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб ПДФО і військового збору та відобразити зазначену допомогу у формі № 1ДФ.

Однак, як бачимо, Фонд дотримується дещо іншої позиції. Зокрема в листі від 08.12.2016 р. № 3.2-29-2184 ФСС з ТВП також указано: після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній повинен перерахувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, за утримання яких несе відповідальність.

Із 1 жовтня можна отримати електронно розширену інформацію про доходи та сплачені податки з них. ДФС з метою забезпечення зручності платників податків у рамках електронного сервісу щодо отримання інформації з Держреєстру фізосіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді допрацьовано електронні формати. Вони будуть запроваджені з 01.10.2018.

Запровадження нової форми передбачає розширення переліку інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, яку будуть отримувати платники податків у відповідь на запити про свої доходи в електронному вигляді.

Відповідь за новою формою доповнена інформацією про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

Чи сплачувати туристичний збір із передплати за проживання? При бронюванні номера (місця) готель може запросити передплату за надання готельних послуг. Передплата враховується в оплату готельних послуг при остаточному розрахунку, якщо інше не обумовлено укладеним із замовником договором.

Фахівці ГУ ДФС у Дніпропетровській області зазначають, оскільки податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг проживання (ночівлі) та факт надання таких послуг підтверджується відповідними документами на проживання (заповнені анкети, реєстрація тощо), то з коштів, отриманих у вигляді передоплати за проживання (бронювання місця для проживання), туристичний збір не справляється.

Читайте на цю тему в сервісі "Інтерактивна бухгалтерія":

"Тур вихідного дня за кошти профспілки: особливості оподаткування"

"Під час відрядження сплачено туристичний збір: чи можна компенсувати працівнику та як відобразити в обліку"

Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій