Столичні податківці нагадалищо працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це працедавця письмово за два тижні. Двотижневий термін попередження працедавця встановлюється для того, щоб надати йому можливість підшукати на робоче місце, яке звільняється, іншого працівника. Впродовж цього терміну ні працівник, ні працедавець не мають права в односторонньому порядку розірвати договір.
Так, якщо працівник буде звільнений працедавцем до закінчення терміну попередження про звільнення, то він підлягає відновленню на роботі. А якщо працівник залишить працю до закінчення терміну попередження, недопрацьовані дні вважатимуться прогулами і тоді працедавець матиме право звільнити його не за власним бажанням, а за прогул без поважних причин.
Законодавство не вимагає, щоб працівник вказував в заяві причину свого звільнення, тому працедавець не має права вимагати цього від працівника.
В той же час вказівка причини звільнення в окремих випадках є досить важливою. Так, якщо працівник звільняється з роботи за власним бажанням у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, переклад чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ в учбовий заклад і т. п.), працедавець повинен розірвати трудовий договір в строк, про яке просить працівник.
Також працівник має право у визначений їм термін розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо працедавець не виконує законодавство про працю, умови колективного або трудового договору.
Податківці порадили поспілкуватися з працівником і з'ясувати причину його звільнення, а вже потім вирішувати, чи зобов'язаний він відпрацьовувати два тижні.
