З проблемою некоректних коригувань зіткнулися ті платники, які проводять коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, вказані в разд. III НКУ (пп. 134.1.1 НКУ). Тобто особи, у яких річний дохід перевищив 20 млн грн. і які не поставили відмітку в податковій декларації по податку на прибуток підприємств про непроведення коригувань.
Проблема полягає в наступному. По нормах п. 139.2 НКУ коригування проводять в такому порядку:
1) фінансовий результат до оподаткування збільшують (пп. 139.2.1 НКУ) :
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С) БУ або МСФО;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 НКУ, понад суму резерву сумнівних боргів;
2) фінансовий результат до оподаткування зменшують на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С) БУ або МСФО (пп. 139.2.2 НКУ).
Очевидно, що у викладених в п. 139.2 НКУ правилах обліку безнадійної заборгованості припустилася логічної помилки. З системного прочитання НКУ виходить, що для цілей числення податку на прибуток у витрати слід включати ту безнадійну дебіторську заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим в пп. 14.1.11 НКУ.
Читайте повну версію статті "Сумнівна і безнадійна заборгованість в податковому обліку: проблемні моменти" у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН № 40.
Із статті ви дізнаєтеся про дві головні проблеми, пов'язані з віддзеркаленням дебіторської заборгованості в обліку кредитора : склад безнадійної заборгованості і некоректні коригування.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: бланки і шаблони договорів, формування звітності, бухгалтерський і податковий облік, законодавство і багато що інше, що необхідно для роботи бухгалтера!
