До критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на працевлаштування окремих категорій працівників та створення нових робочих місць (далі - державна допомога на працевлаштування) належать:
• недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб'єктів господарювання;
• збільшення кількості працевлаштованих осіб окремих категорій;
• збільшення кількості нових робочих місць для осіб окремих категорій.
Державна допомога на працевлаштування є допустимою, зокрема, коли надається з метою сприяння працевлаштуванню та створенню нових робочих місць або ж спрямована на відшкодування суб'єктам господарювання витрат на працевлаштування відповідних категорій громадян.
Отримати державну допомогу на працевлаштування можуть суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у будь-якій галузі.
Максимальний розмір допомоги визначається з урахуванням податків, інших зборів та періоду, протягом якого суб'єкт господарювання зобов'язаний зберігати гарантії зайнятості працевлаштованої особи.
