Починаючи з 27.09.2017 р. норми ч. 3 ст. 42 прим.1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI щодо розміру заробітної плати іноземного найманого працівника є обов'язковою умовою для отримання дозволу на застосування праці такого працівника та поширюються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше, або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору (контракту) відповідно до отриманого дозволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.
На це звертає увагу Мінсоцполітики у листі від 29.11.2017 р. № 5418/4/4.2-ЗВ-17.
При укладанні трудового договору з іноземцем або особою без громадянства, за умовами якого встановлено неповний робочий день або неповний робочий тиждень, відповідно до ст.56 КЗпП, оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку з урахуванням законодавчої вимог щодо рівня заробітної плати іноземця.
Обставини, у разі виникнення яких роботодавець зобов'язаний звернутися до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про внесення змін до дозволу, передбачені статтею 42 прим.5 вказаного Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.42 прим.5 цього Закону роботодавець подає разом із заявою про внесення змін до дозволу проект трудового договору (контракту) в новій редакції або проект додаткової угоди про внесення змін до трудового договору (контракту) у разі зміни назви посади іноземця або особи без громадянства, переведення на іншу посаду в одного роботодавця у межах строку, на який видано дозвіл.
