Головні новини минулого тижня (08.10 - 14.10)

ПЕРЕВІРКИ

Оновлено план податкових перевірок юросіб на 2018 рік.

ДФС знову оновила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

Цього разу станом на 10.10.2018 на сайті ДФС розміщено розділ І "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ ІІ "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів" з урахуванням коригування (жовтень 2018 року).

ЄСВ

Максимальну базу нарахування ЄСВ збільшать та додадуть регресивну шкалу.

Максимальну величину бази нарахування ЄСВ мають намір збільшити до 25 розмірів мінімальної заробітної плати. А от на суму доходу застрахованої особи, що перевищує цих 25 розмірів мінімальної заробітної плати, пропонують нараховувати розмір ЄСВ за регресивною шкалою.

Відповідні ініціативи містить законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справедливого механізму нарахування ЄСВ.

Загальна ставка ЄСВ так і залишатиметься 22% бази нарахування ЄСВ в межах максимальної величини.

Якщо база нарахування ЄСВ перевищуватиме максимальну величину, тоді ЄСВ установлюється у відсотках від суми доходу застрахованої особи на місяць, яка перевищує цю величину, а саме:

· 20% - з частини бази нарахування ЄСВ, що перевищує 25 розмірів мінімальної зарплати, але не перевищує 70 розмірів мінімальної зарплати;

· 17% - з частини бази нарахування ЄСВ, що перевищує 70 розмірів мінімальної зарплати, але не перевищує 150 розмірів мінімальної зарплати;

· 15% - з частини бази нарахування ЄСВ, що перевищує 150 розмірів мінімальної зарплати, але не перевищує 200 розмірів мінімальної зарплати;

· 10% - з частини бази нарахування ЄСВ, що перевищує 200 розмірів мінімальної зарплати, але не перевищує 270 розмірів мінімальної зарплати;

· 5% - з частини бази нарахування ЄСВ, що перевищує 270 розмірів мінімальної зарплати.

Також до бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю, яка перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом, застосовується загальний розмір ЄСВ.

Не оминули увагою й роботодавців, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тут пропонують підвищені ставки ЄСВ на 15% та 7%.

Пропонується аби законопроект запрацював уже із 01.01.2019.

Цей законопроект містить й ряд інших не менше "дивовижних" новацій з якими можна ознайомитися у новинах:

роботу за ЦПД зроблять невигідною через підвищений розмір ЄСВ;

боржників із ЄСВ можуть зробити невиїзними;

за несплату ПДФО та ЄСВ пропонують притягувати до кримінальної відповідальності;

мінімальний оклад керівника - два прожиткових мінімуми: законопроект Мінсоцполітики.

Заповнюємо таблицю 5 звіту з ЄСВ у разі переведення на іншу посаду декретниці.

Заступник директора Департаменту інформаційно-аналітичних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України розглянула ситуацію із заповненням таблиці 5 звіту з ЄСВ у разі переведення працівника.

Таблиця 5 звіту з ЄСВ заповнюється у разі коли особу переведено на іншу посаду або роботу у того самого страхувальника. Якщо запис про переведення було внесено до трудової книжки працівника, то потрібно відобразити інформацію в таблиці 5. Якщо ж такий запис у трудовій книжці не зроблено, таблиця 5 не заповнюється. Тобто йдеться саме про переведення на постійну посаду. Тимчасове переведення не відображається у трудовій книжці (до неї вносять записи лише про переведення на іншу постійну роботу (п. 2.2 Інструкції № 58)), а отже, не потрапить і до таб­лиці 5 звіту за формою № Д4.

Зразок заповнення таблиці викладено на сайті офіційного видання ДФС за посиланням.

ПДВ

Судді "за" коригування податкового кредиту в разі списання кредиторської заборгованості.

Раніше вже неодноразово поставало питання щодо необхідності коригування податкового кредиту з ПДВ у разі списання грошової кредиторської заборгованості в покупця.

Звичайно ж, податківці хочуть, щоб платник ПДВ коригував податковий кредит. Однак в переліку підстав для коригування податкового кредиту/податкових зобов'язань, визначеному п. 192.1 ПКУ, списання кредиторської заборгованості немає. І судді доволі довго дотримувалися позиції, що, оскільки списання безнадійної кредиторської заборгованості в такому переліку випадків немає, коригувати податковий кредит не потрібно (див., наприклад, ухвали ВАСУ від 19.04.2016 р. № К/800/51839/15 у справі № 802/3307/14-а, від 16.05.2016 р. № К/9991/72911/12 у справі № 2а/1770/1257/12, від 24.01.2017 р. № К/800/32280/16 у справі № 813/762/16).

Тепер же судді мають іншу думку: будь-яка зміна суми компенсації вартості товарів/послуг за певних умов може бути підставою такого коригування. При цьому вислів "включаючи" у п. 192.1 ПКУ вказує на орієнтовний, а не виключний перелік підстав такого коригування. Тому в разі списання (віднесення до складу інших доходів) простроченої кредиторської заборгованості з постачальниками підприємства платник ПДВ повинен відкоригувати свій податковий кредит з ПДВ.

Див. постанову ВСУ від 11.09.2018 р. у справі № 804/4180/17.

Несвоєчасно зареєстрована ПН пройшла блокувальну процедуру: коли починають діяти штрафи?

Як відомо, для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування п. 201.10 ПКУ установлені граничні строки. Певна річ, порушення цих строків тягне за собою застосування штрафних санкцій (див. ст. 120-1 ПКУ). З якого ж часу починає застосовуватися відповідальність за порушення терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, якщо її/його заблоковано відповідно до п. 201.16 ПКУ?

Відповідальність за порушення терміну реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН починає застосовуватись з наступного дня за днем прийняття органом ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або задоволення скарги платника ПДВ.

При цьому, платник ПДВ не звільняється від відповідальності, якщо на день прийняття відповідного рішення органу ДФС неможливо зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування у зв'язку з недостатністю коштів на рахунку у СЕА ПДВ.

Таку відповідь опублікувала ДФС в підкатегорії 101.27 системи "ЗІР".

ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ

Повідомивши ДФС про втрату первинки відповідальності не уникнути.

Під час проведення перевірки фахівцем контролюючого органу встановлено порушення положень п. 44.3 ПКУ, а саме незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, Верховний Суд погодився з висновками попередніх судів щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн., оскільки положеннями п. 121.1 ПКУ передбачено відповідальність, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Разом з тим, диспозиція п.п. 121.1 ПКУ застосовується в тому числі і у випадку вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування тощо).

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції цілком обґрунтовано відзначено, що дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 ПКУ, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

Відповідні висновки містить постанова ВСУ від 12.09.2018 р. у справі № 815/7386/16.

Чи мають право вимагати при перевірці банківські виписки?

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Податківці вказали у підкатегорії 135.04 "ЗІР", що під час перевірки на вимогу необхідно подати, зокрема первинні документи (у т. ч. банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів.

Відсутність ТТН чи подорожнього листа ще не свідчить про відсутність госпоперації.

У котре було доведено, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Див. постанову Верховного Суду України від 11.09.2018 р. у справі № 804/4787/16.

КАСА ТА РРО

Із 1 жовтня діють зміни до порядків реєстрації та застосування РРО та КОРО.

Мінфін затвердив зміни до наказу "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" від 14.06.2016 р. № 547, що:

· спрощують реєстрацію РРО та порядок введення їх в експлуатацію;

· запроваджують механізм обміну інформацією між ДФС та ЦСО в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО;

· спрощують вимоги щодо ведення КОРО (відміняється необхідність щоденного підклеювання звітних чеків).

Суб'єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

· зареєструвати КОРО;

· скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО. Для таких РРО в реєстраційному посвідченні вказуються: "Книга ОРО на цей РРО не реєструвалася. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не проводиться".

Як і передбачалось Наказ від 20.09.2018 р. № 773 набрав чинності з 1 жовтня, але переважна більшість цих змін, зокрема нові форми заяв щодо реєстрації та перереєстрації РРО та КОРО, а також щодо відмови застосовувати КОРО, та норми щодо механізму обміну інформацією в електронному вигляді при реєстрації та застосуванні РРО між ДФС та ЦСО, запрацює лише після набрання чинності наказів Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО РРО.

До набрання чинності нових форм заяв у разі прийняття суб'єктом господарювання рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або увімкнення електроенергії, такий суб'єкт господарювання має додати до заяви про реєстрацію РРО копію відповідного рішення, про що зазначити в пункті 9 такої заяви. Наразі зареєстровані журнали використання РРО, КОРО та РК за "старою формою" можуть використовуватись суб'єктами господарювання до скасування їх реєстрації або закінчення.

ОПЛАТА ПРАЦІ ТА ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

Назва посади не відповідає Класифікатору: Держпраці про штраф.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців в їх трудові книжки відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій". Цього вимагає п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58.

Формою акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юрособи (фізособи), яка використовує найману працю, передбачена можливість дослідження питання дотримання вимог ч. 4 ст. 48 КЗпП, відповідно до якої до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Тому при проведенні інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань) інспектор праці може дослідити питання щодо внесення до трудової книжки відомості про роботу, в т.ч. дотримання п. 2.14 Інструкції № 58.

Щодо накладення на роботодавців штрафів за порушення вказаних вимог, то відповідно до абзацу 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної зарплати.

Лист Держпраці від 24.09.2018 р. № 4501/4/4.3-зв-18.

"Шведський стіл" для працівників: утримуємо ПДФО та ВЗ, нараховуємо ЄСВ.

Харківський апеляційний адмінстративний суд (постанова від 01.08.2018 р. у справі № 820/764/18) скасував ІПК Офісу великих платників податків ДФС від 26.12.2017 р. № 3151/ІПК/28-10-01-03-11, зробивши наступний висновок:

"Таким чином, вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом шведський стіл, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування".

Частково урахувавши висновки суду, ДФС підготувала ІПК від 05.09.2018 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, в якій погодилася, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, якими забезпечуються працівники товариства впродовж робочого дня за принципом "шведського столу", не є додатковим благом. Однак водночас контролери роз'яснили, що вартість харчування у зазначеному випадку включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід (пп. 164.2.20 ПКУ) та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, а також є базою нарахування єдиного внеску.

Окремо фахівці ДФСУ підкреслили, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід (саме на цьому акцентувало підприємство, що забезпечує працівників харчуванням) не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів.

Додамо, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Офіс великих платників податків ДФС оскаржив в касаційнму порядку рішення суду, яким була скасована ІПК від 26.12.2017 р. № 3151/ІПК/28-10-01-03-11. Тож, сподіваємося, незабаром ВС/КАС поставить крапку у цьому питанні.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.