Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів

Стартувала валютна лібералізація. Доповнено список валютних послаблень

7.02.2019, 13:15
1025
0

НБУ розширив перелік валютних послаблень для бізнесу та населення
НБУ розширив перелік валютних послаблень для бізнесу та населення

7 лютого 2019 року запрацював Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.

Він запроваджує цілу низку валютних послаблень.

Додатково до більш ніж 20 інших валютних послаблень для фізичних та юридичних осіб, презентованих на початку січня 2019 року, НБУ додатково вирішив:

1. Дозволити бізнесу репатріацію дивідендів в іноземній валюті за 2018 рік. Такі операції здійснюватимуться в межах загального ліміту на повернення дивідендів, нарахованих за періоди до 2018 року включно, у межах 7 млн євро на місяць.

2. Скасувати для бізнесу вимогу щодо попереднього резервування коштів у гривні для подальшої купівлі валюти (режим Т+1) з 7 лютого.

3. Надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу на валютному ринку з 07 лютого 2019 року до 28 лютого 2019 року (включно) у розмірі 50%, з 01 березня 2019 року - у розмірі 30%.

НБУ також надав можливість населенню проводити операції з онлайн-купівлі іноземної валюти та банківських металів на суму до 150 тис грн не в операційний, а в календарний день. Це означає, що онлайн-купівля валюти через інтернет-банкінги і мобільні додатки є доступною громадянам у режимі 24/7.

Окрім цього, НБУ уточнив, що перерахування валюти за кордон юридичними особами для розміщення на депозитних рахунках (в межах ліміту 2 млн євро на рік) можливо лише за рахунок власної, а не купленої іноземної валюти.

Водночас для протидії непродуктивному відтоку капіталу НБУ заборонив бізнесу та населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках у державу-агресор/державу-окупант, офшорні зони та країни, що не виконують/не належно виконують рекомендації FATF. Також Національний банк тимчасово зберіг обмеження щодо купівлі банками облігацій зовнішньої державної позики України.

За пропозиціями банківської спільноти спрощено окремі вимоги щодо здійснення валютного нагляду банками. Зокрема, для зменшення їх операційних та часових витрат скасована вимога щодо складання письмового висновку як за кожною операцією, так і за договором.

Також скорочено перелік індикаторів сумнівних операцій під час здійснення валютного нагляду. Зокрема, фінансова допомога, за рахунок якої здійснюється операція, не вважатиметься окремим індикатором, а аналізуватиметься фінансовими установами в рамках заходів щодо встановлення джерел походження коштів клієнта.

Зазначені зміни затверджені постановами Правління НБУ від 05.02.2019 р. № 33, а також від 06.02.2019 р. № 35.

Останньою також передбачається, зокрема:

1. Банкам забороняється здійснювати купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням/заявою клієнтів-резидентів з метою розміщення коштів на вкладному (депозитному) рахунку в банку та/або на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі.

Однак ця заборона не поширюється на операції:

1) фізичних осіб з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном;

2) фізичних осіб з купівлі іноземної валюти в незначному розмірі;

3) юридичних осіб/фізичних осіб-підприємців з купівлі іноземної валюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено необхідністю утримання власних відокремлених підрозділів за кордоном та/або виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами (крім зобов'язань з переказу сум вкладів (депозитів) на рахунки в іноземних фінансових установах).

2. Банкам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів перекази в гривні за поточними неторговельними операціями за межі України (крім операцій, що здійснюються через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у національній валюті України, відкриті в банках).

3. Банк з метою здійснення валютного нагляду за відповідністю операції клієнта-резидента з переказу коштів з його поточного рахунку в національній валюті на поточний рахунок нерезидента, відкритий у банку, має право (за потреби) попередньо зарахувати ці кошти в гривнях на рахунок 1919.

4. Банк, через який проводилась оплата імпорту без увезення продукції на територію України, здійснює валютний нагляд за операцією з експорту продукції, за якою продукція, що була придбана резидентом за відповідним імпортним договором, перепродається нерезидентові.

Про новації у сфері валютного контролю, які запрацюють із 7 лютого 2019 року йшлося у матеріалах газети «Інтерактивна бухгалтерія» :

"Валютна відлига: що подарував Нацбанк";

«Нова система валютного регулювання: перевірки документів, ліцензування, підтвердження угод із НБУ тощо».

Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.


Увійдіть, щоб залишити коментар
Розсилка від БУХГАЛТЕР.ua Тільки найважливіше і найцікавіше