Суть справи. Позивач подав до органу ДФС в електронній формі декларацію з ПДВ, в якій заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку. Разом з декларацією позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.
У свою чергу, ДФС провело документальну позапланову виїзну перевірку в результаті якої дійшла висновку, що не може підтвердити суму бюджетного відшкодування, оскільки не отримала відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.
Позиція суду. Велика Палата ВС врахувала, що закон не встановлює залежність виплати платнику податків бюджетного відшкодування від сплати ПДВ його контрагентами або з підстав незавершення перевірки контрагентів платника податку, а також у зв'язку з відсутністю відповідей на запити ДФС про проведення зустрічних перевірок по ланцюгах постачання.
При цьому неподання ДФС після закінчення перевірки до органу Казначейства висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку із цим заборгованості з ПДВ не може позбавити платника податку права:
• на отримання бюджетного відшкодування, за умови, якщо цей платник податку надав документи, передбачені ПКУ;
• пред'явити вимоги про стягнення пені.
У результаті Велика Палата ВС дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Держбюджету на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Також на цю тему корисними будуть публікації видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, зокрема:
«Докази нереальності операцій від податківців»;
"Реальна операція очима суддів".
| Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та іншим документам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть всі переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
