Указом Президента від 20.06.2019 р. № 418/2019, серед іншого, було визнано таким, що втратив чинність, і Указ Президента України "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" від 10.07.1998 р. № 762. Його перша стаття встановлювала: розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
На перший погляд, скасування такої вимоги має призвести до удешевіння послуг приватних нотаріусів. Однак реальність примушує скептично поставитися до цього припущення. Для початку нагадаємо, що ст. 31 Закону України "Про нотаріат" говорить, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юрособою.
Ставки державного мита, встановлені відповідним Декретом, на практиці значно нижчі за ту плату, яку хочуть отримувати за свої послуги приватні нотаріуси. Тож скасування нижньої межі такої плати на рівні держмита навряд чи призведе до того, що така нижня межа пересунеться вниз по ціновій шкалі. З іншого боку, тепер кожен приватний нотаріус може встановити ціну за окремі свої послуги нижче від розміру держмита - наприклад, для приваблення клієнтів чи з рекламною метою.
Ну а на ст. 2 скасованого Указу № 762 можна взагалі не звертати уваги. Адже в ній йшлося про особливості обрахунку сукупного оподатковуваного доходу громадян. Відповідна норма морально застаріла і фактично втратила чинність вже давно: після врегулювання оподаткування доходів громадян на законодавчому рівні - спершу профільним законом, а потім - Податковим кодексом України.
Про те, чи повинен нотаріус видавати клієнту чек на вартість наданих послуг, читайте в матеріалі газети "Інтерактивна бухгалтерія".
Для отримання доступу до вищезазначеного та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.
