Додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов'язано із конкретною фізособою. Воно має створювати певні вигоди для такої особи, надаватись податковим агентом та виражатися у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностях, послугах чи інших видах доходу. Саме так підсумовує Верховний суд, відхиливши касаційну скаргу податківців. І це безумовно позитивний сигнал для платників податків.
ВС розглянув досить поширену претензію ДПІ про необхідність оподатковувати ПДФО послуги із харчування працівників за принципом "шведського столу".
Держустанова згідно колдоговору на 2015 - 2016 рік забезпечувала працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час таких робіт за принципом "шведського столу".
В ході перевірки податківці відмітили в акті, що харчування працівників велось без складання списків із зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам. Такі дії установи унеможливили ідентифікацію конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.
Проте, установа і не сперечалась про той факт, що дійсно у 2015 - 2016 роках таких списків не існувало, а причина цього - харчування працівників організовано за принципом "шведського столу".
ВС порадив податківцям при визначені додаткового блага обов'язково вказувати фізособу - платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який це додаткове благо виникло. Але в актах перевірки вони цього взагалі не визначали.
Тож в підсумку ПДФО донарахували з суми, на яку надали обіди. Такий підхід не ґрунтується на нормах ПКУ.
ВС підсумовує: податковий орган не встановив, що установа нараховувала суми доходу у вигляді додаткового блага (чи включала такі суми як інший дохід) за харчування кожному працівнику та такі суми не включались до оподатковуваного доходу цих працівників. Тому об'єкт оподаткування та база оподаткування ПДФО тут відсутні.
Нагадаємо: у своїх ІПК ДФС часто апелює до того, що поняття "шведський стіл", "харчування за принципом "шведського столу" та "громадське харчування" не передбачає ПКУ та інші нормативно-правові акти України. Тому податківці продовжують наполягати, що безоплатне харчуванням працівників, надане роботодавцем, є оподаткованим доходом. Така позиція прозвучала в ІПК від 05.09.2018 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, від 15.11.2018 р. № 4828/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Проте після появи вказаного судового рішення роботодавці отримали додаткові аргументи для скасування такого роду ІПК.
Джерело: постанова ВС/КАС від 10.06.2019 р. у справі № 808/3611/16.
| Про податкові наслідки харчування працівників за кошти роботодавця можна прочитати у газеті "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням. Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
