Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення щодо трудових відносин, що виникають між працівником та підприємством внаслідок вимушеного припинення діяльності підприємства на території проведення антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил).
У цій справі позивач звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивував тим, що він проживав у м. Горлівці Донецької області і працював в установі, яка припинила свою діяльність у зв'язку з проведенням АТО. Роботодавець запропонував позивачеві роботу в містах Дніпрі, Луцьку, Хмельницькому, Тернополі, Ужгороді та Чернівцях, однак позивач не погодився на продовження праці на нових умовах, у зв'язку з чим був звільнений. Позивач вважав, що проведення антитерористичної операції не є підставою для зміни істотних умов праці працівника.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зміна істотних умов праці позивача є законною, тому що відбулися зміни в організації виробництва і праці відповідача. Оскільки позивач відмовився продовжувати працювати в нових умовах, звільнення його на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП є правомірним.
Джерело: постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц (провадження № 14-286цс18).
Більш ніж 70 млн. судових рішень можна знайти у системі VERDICTUM. Вона додатково надає можливість швидкого пошуку інформації про судове засідання, пошуку інформації щодо певного судді, перегляду ухвалених за справою судових рішень та багато інших зручних інструментів для бізнесу і звичайних громадян.
Бажаєте отримати тестовий доступ до системи VERDICTUM - тисніть сюди.
