Із 2021 року в ПКУ з'являться норми, які визначать контрольовані іноземні компанії (далі - КІК) та їх оподаткування. Це передбачає Закон України від 16.01.2020 р. № 466-IX.
Податківці у своєму огляді вказують на такі новації щодо КІК:
- запровадять концепції оподаткування прибутку КІК на рівні контролюючої особи - фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;
- з'явиться обов'язок подавати контролюючим особам звіт про КІК до контролюючого органу;
- обмежать витрати за фінансовими операціями з пов'язаними особами.
Проте не лише оподаткуванням КІК обмежується впровадження кроків Плану дій BEPS.
1. Трансфертне ціноутворення:
Тут удосконалено контроль за трансфертним ціноутворенням з імплементацією положень 8-10, 13 кроків Плану дій BEPS, який стосується:
- контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній;
- правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості використовувати котирувальні ціни на такі товари;
- запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) - відповідно до визначених критеріїв компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документа: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).
2. Міжнародні процедури:
- будуть застосовані процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;
- реалізують оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами.
3. Міжнародне оподаткування:
- будуть вжиті кроки для запобігання зловживанням у зв'язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- запобігатимуть уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв.
Крім того, Законом № 466:
- змінюють з 20 до 25% визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов'язаної особи;
- розширюють термін розумної економічної причини (ділової мети)), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами, так і нерезидентами.
Аналіз новацій Закону № 466 читайте у коментарях сучасному медіа для бухгалтерів "Інтербух". Скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом:
- "Старт податкової реформи: аналізуємо ПДВ-зміни до ПКУ (Частина 1)";
- "Старт податкової реформи: аналізуємо ПДВ-зміни до ПКУ (Частина 2)";
- "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: акциз і рента".
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
