За новими нормами п. 41.1 ПКУ контролюючими органами є:
- податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПСУ), його територіальні органи) - стосовно дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на ДПСУ чи її територіальні органи (пп. 41.1.1 ПКУ);
- митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (ДМСУ), його територіальні органи) - стосовно дотримання законодавства з питань митної справи й оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками і зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку з увезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів із митної території України або території вільної митної зони (пп. 41.1.2 ПКУ).
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, зокрема й на запит правоохоронних органів (п. 41.6 ПКУ).
У податківців з'явилася нова можливість отримувати пояснення від роботодавців, та/або їхніх працівників, та/або осіб, працю яких використовують без документального оформлення, під час проведення перевірок із питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (зокрема, і без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат і відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів із найманими особами згідно із законом (пп. 20.1.47 ПКУ ).
Зауважимо, що, хоч такого права не було в ПКУ, податківці фактично ним користувалися й раніше. Але обізнані працівники як раніше, так і тепер можуть відмовитися від надання свідчень із посиланням на норми ст. 63 Конституції України. Ця норма передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом.
Розлогіше про це читайте у статтях видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:
- "Новації перевірок за Законом № 466: загальні моменти";
- "Новації перевірок за Законом № 466: процедура проведення";
- "Новації Закону № 466: податкове повідомлення-рішення".
Для отримання доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть скористатися ТЕСТОВИМ доступом та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.
