ГФСУ відповіла на питання, в якому випадку платник податку на прибуток може застосовувати термін позовної давності 4 року до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, для обліку в податковому обліку такої заборгованості як безнадійною.
Термін позовної давності в чотири роки встановлений ст. 8 Конвенцій про позовну давність в міжнародному купівлі-продажі товарів 1974 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 14.07.93 р. № 3382 - XII.
Ця Конвенція застосовується тільки в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародного купівлі-продажу товарів у момент його укладення знаходяться в Договірних державах. Оскільки ця Конвенція не передбачає інше, вона застосовується незалежно від права, яке могло б підлягати застосуванню на підставі норм міжнародної частки права. Ця Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування.
У сферу дії Конвенції входять тільки договори міжнародного купівлі-продажу, за винятком тих, перелік яких приведений в ст. 4 - 6 Конвенцій.
Тобто платник податку на прибуток може застосовувати до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу товарів, термін позовної давності в 4 року за умови, що сторони договору відносяться до країн - учасницям Конвенції і умови договору передбачають застосування норм Конвенції.
З таким роз'ясненням ГФСУ можна ознайомитися в системах ЛІГА :ЗАКОН.
