Договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, здійснюваною установам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком.
Такий договір повинен також передбачати мінімальний термін його дії один рік і повернення страхових платежів виключно страхувальникові при достроковому розірванні договору (пп. 14.1.521 НКУ).
У разі порушення цих вимог платник податків - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких заздалегідь сплачених платежів, внесків, премій.
Крім того платник податків нараховує пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУщо діяла на кінець звітного періоду, в якому сталося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим НКУ (ст. 1231 НКУ).
В той же час таке правило не поширюється на договори добровільного медичного страхування, в якому страхувальником є працедавець.
Податкові зобов'язання страховика у зв'язку з тим, що договір добровільного медстрахования перестав відповідати вимогам, передбаченим НК, коригуванню не підлягають.
Штрафні санкції за заниження об'єкту оподаткування по податку на прибуток у випадках, певних абз. 2 ст. 1231 НК, як до страховика, так і до платника податків не застосовуються.