На сьогодні спрощена система оподаткування для юридичних осіб представлена двома групами - третьою і четвертою, про них і піде мова в статті "Платники єдиного податку - юридичні особи: особливості перебування на спрощеній системі" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН №13.
Величина доходу для платників єдиного податку є основним критерієм для встановлення права застосовувати спрощену систему оподаткування. Про особливості обліку і оподаткування платниками єдиного податку - юридичними особами читайте в матеріалі "Платники єдиного податку - юридичні особи: облік і оподаткування".
Спрощена система оподаткування передбачає особливий механізм стягнення податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку, з одночасним веденням спрощеного обліку і звітності. У статті "Платники єдиного податку - фізичні особи: особливості перебування на спрощеній системі" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН №13 розповість, як фізособі-підприємцеві обрати спрощену систему оподаткування і про умови перебування на єдиному податку.
Сьогодні нечасто зустрінеш упрощенца (причому все одно, ФОП він або юрособа), який би добровільно хотів стати платником ПДВ. Про причини такого небажання не говоритимемо, тому що вони відомі навіть самому неінформованому в Пдв-справі. Проте є різні обставини, при яких упрощенцы таки наважуються на подібний крок. Про це - в статті "Спрощена система оподаткування : реєстрація платником ПДВ".
Про цих і інших темах читайте в свіжому номері електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 13, березень 2016). Номер доступний тільки для передплатників видання. Якщо Ви ще не виписуєте видання, замовтебезкоштовний доступ до демо-номеру чи підпишіться на видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
