Згідно з вимогами чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого чи переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або вповноваженим ним органом видано наказ, розпорядження про допуск до роботи й фактично допущено до роботи такого працівника. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.
На це вказує ВАСУ в ухвалі від 15.11.2017 р. у справі № 813/5977/15.
Згідно із ч. 7 ст. 235 КЗпП, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого чи переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За змістом ст. 236 КЗпП, у разі затримки власником або вповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого чи переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Зазначена вище стаття КЗпП не містить застережень, що власник або вповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого чи переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
