До суду звернувся платник ПДВ (отримувач послуг) з позовом до іншого платника ПДВ (постачальника) про стягнення збитків у сумі 6276,58 грн. Позов мотивований тим, що внаслідок відсутності вчинення постачальником дій з реєстрації податкових накладних на загальну суму 6276,58 грн покупцю були нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди через неотримання позивачем податкового кредиту на зазначену суму.
Проаналізувавши нормативно-правову бузу суд зауважив, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх 4-х елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
• протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
• наявність збитків;
• причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб);
• вина боржника.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
До того ж, за словами служителів Феміди, відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між позивачем та державою, а об'єкт дослідження зводиться до з'ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит. Тобто об'єкт дослідження не знаходиться в площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин.
Тож суд відхилив доводи скаржника про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов'язання, адже обов'язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача надати замовнику податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Крім того, під час судового розгляду було зауважено: порушення відповідачем порядку реєстрації податкової накладної в ЄРПН не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додавати до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів. Тобто заява із скаргою на постачальника є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Такий умовивід було зроблено на підставі роз'яснень із листа Міністерства доходів і зборів України від 13.01.2014 р. № 448/6/99-99-19-04-02-15.
Постанова Верховного Суду України від 12.03.2018 р. у справі № 918/216/17
