Працевлаштування за сумісництвом перш за все означає, що працівник уже має основне місце роботи, де зберігається його трудова книжка. Проте, чи повинен роботодавець пересвідчуватися в цьому?
Як відомо, працівник має право укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колдоговором або угодою сторін (ст. 21 КЗпП). Зазначена норма КЗпП дає право працівникам виконувати роботу на умовах сумісництва.
Тож фахівці управління Держпраці у Хмельницькій області наводять цілком логічні висновки, що законодавством про працю не встановлено:
- обов'язку працівника повідомляти роботодавця, де він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи;
- відповідальності роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи.
Однак, це не нова позиція, адже Мінсоцполітики у листі від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134 висловлювало ті ж позиції.
До того профільне міністерство також додавало, що роботодавець не має права відмовити працівникові в прийманні на роботу за сумісництвом у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю (див. лист Мінсоцполітики від 14.04.2017 р. № 8185/0/2-17/13).
| З іншими листами Мінсоцполітики, які стосуються сумісництва, можна ознайомитися в інформаційно-правовій системі ЛІГА:ЗАКОН за посиланням. Для отримання доступу до документів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступ до сервісу та оцініть всі переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтесь наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій
