Безнадійною заборгованістю визнається, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості (пп. "є" пп. 14.1.11 ПКУ).
Коментуючи відповідну норму фахівці Офісу великих платників податків ДФС в ІПК від 28.09.2018 р. № 4196/ІПК/28-10-27-01-11 уточнили: визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. "є" пп. 14.1.11 ПКУ можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом № 1404.
Водночас у разі якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред'явлення для виконання виконавчого документа, тобто виконавче провадження по справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним.
Завважимо, що цього року Мінфін видав Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. З коментарем до цього документу можна ознайомитися у матеріалі "Для визнання заборгованості безнадійною достатньо спливу строку позовної давності" сервісу "Інтерактивна бухгалтерія".
| Для отримання доступу до матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу. |
Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій
