Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, погоджуючись з позитивними для позивача рішеннями попередніх судових інстанцій, сформував позицію, відповідно до якої ні Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг.
Обґрунтовуючи рішення, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 1 зазначеного Закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною водою та водовідведенням; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. А ч. 3 ст. 16 цього ж Закону визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги.
Згідно з пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила) виконавець має право:
1) у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором;
2) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги;
3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
4) доступу, у тому числі несанкціонованого, в приміщення споживача для ліквідації аварій відповідно до встановленого законом порядку.
Відповідно до пункту 33 Правил виконавець зобов'язаний: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил; проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб із запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) протягом доби.
Крім того, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 р. № 190, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, передбачено відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
У зв'язку з доводами відповідача про те, що обов'язок з обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання покладено на утримувача будинку, а тому КП "Харківводоканал" є неналежним відповідачем у справі, заслуговує на увагу ще один висновок Верховного Суду, а саме. До компетенції управителя відноситься утримання внутрішньобудинкових систем у належному стані, а не підключення водопостачання до квартир у випадку його попереднього відключення у зв'язку з наявністю заборгованості за надані послуги, тому саме КП "Харківводоканал" є належним відповідачем у справі.
Постанова ВСУ від 17.10.2018 р. у справі № 643/11570/15-ц
| Читайте також статтю "Субсидії: чи потрібно розподіляти податковий кредит з ПДВ?" електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН Для отримання доступу до аналітики інформаційно-правової системи "ЛІГА: ЗАКОН" - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть всі переваги послуг, що надаються. |
Підписуйтеся на наш канал в Telegram і сторінку в Facebookщоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
