Міністерству прибутків прийшла ідея детінізувати зарплати. З цією метою пропонується встановити такі ставки НДФЛ :
- 0 % з річного доходу не більше 18 тис. грн.;
- 10 % з річного доходу від 18 тис. грн. до 3 млн. грн.;
- 15% з річного доходу від 3 млн. грн. до 8 млн. грн.
- 20 % з річного доходу більше 8 млн. грн.
Сьогодні, наприклад, працедавець, який виплачує працівникові зарплату у розмірі 5000 грн., а показує тільки 1300 грн., економить на НДФЛ приблизно 500 грн.
Після запропонованого нововведення перед цим працедавцем виникнуть наступні альтернативи:
- продовжити (чи почати) показувати мінімальну зарплату і не сплачувати НДФЛ взагалі;
- показати ту частину зарплати, яка приблизно відповідає розміру НДФЛ, який він сплачував до нововведення, тобто в даному випадку розмір офіційної зарплати складе 1800 грн.;
- показати усю зарплату і сплачувати 500 грн. НДФЛ.
Обов'язково знайдуться такі, які виберуть перший варіант, але таких патологічно жадібних багато бути не повинно. Та і в ставку 0 % віриться важко. Ось, приміром, 5 % вже більше схоже на правду.
Третій варіант з області фантастики. Навряд чи працедавець, який економив 500 грн., раптом перестане хотіти їх економити.
Більшість працедавців виберуть другий варіант, на що, в принципі, і робиться ставка.
Не виключено, що за рахунок збільшеної ставки для мегаприбутків у результаті не постраждає і бюджет.
По суті задумка непогана, але успіх її реалізації багато в чому залежить від правильності вибору ставок і підбору меж прибутків для них, а також від точності і зрозумілості норми закону, а з цим у сучасних законотворців тугий. Чи зможе податкове відомство сформулювати правила так, щоб потім не виник вагон і маленький візок питань відносно порядку застосування нових норм, внаслідок чого блага ідея перетвориться на кошмар для бухгалтерів і економістів, що займаються оплатою праці. Як показує практика, там, де більше однієї ставки податку, починаються проблеми з її застосуванням.
(по матеріалам Форбс Україна)
