В среду, 24 июля 2013 года, прошел предфинальный день БУМ-МАРАФОНА.
Если вы хотите задать вопрос, но не являетесь пользователем БУМа, поспешите - остался всего лишь один день работы марафона. Скачивайте БУМ прямо сейчас на boom.ligazakon.ua.
Самые интересные вопросы и ответы четвертого дня:
Тема «Как вы яхту назовете…»
Вопрос: Подскажите процедуру действий при реорганизации предприятия путем преобразования.
Спасибо.
Отвечает Александр Ефимов, Управляющий партнер ЮФ "Ефимов и Партнеры", адвокат, аудитор, к. ю. н.
Процедура перетворення юридичної особи є загальною для процедури її реорганізації. Вона викладена в ст. 106 - 107 та ст. 108 Цивільного кодексу України. Відповідно до цих норм перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до ст. 107 ЦКУ кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, щодо всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оскаржуються сторонами. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Підписані головою та членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.
Слід мати на увазі, що у процедурі перетворення не передбачено проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ позапланова перевірка проводиться, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення).
Тема «В ритме МСФО»
Вопрос: Можно ли приводить сумму уплаченных авансовых взносов по налогу на прибыль в строке дебиторской задолженности отчета о финансовом состоянии за первое полугодие 2013 года?
Отвечает Елена Харламова, вице-президент ФПБАУ, директор АФ "Агентство по МСФО", АССА DipIFR, CAP, сертифицированный аудитор
Пунктом 2.28 Методических рекомендаций по заполнению форм финансовой отчетности, утвержденных приказом Минфина Украины от 28.03.2013 г. № 4334 (далее - Методрекомендации № 433), в статье «Дебиторская задолженность по расчетам по выданным авансам» (строка 1130 Баланса (Отчета о финансовом состоянии)) предусмотрено отражение сумм авансов, предоставленных другим предприятиям, а также сумм авансового взноса по налогу на прибыль в случаях, предусмотренных законодательством. Прежде всего, следует отметить, что указанные Методрекомендации № 433 могут применять предприятия, организации и другие юридические лица всех форм собственности (кроме банков, бюджетных учреждений и предприятий, согласно законодательству использующих МСФО). Следовательно, составители МСФО-отчетности самостоятельно должны решить вопрос отражения авансовых взносов по налогу на прибыль в финансовой отчетности.
Утвержденная Минфином форма Баланса (Отчета о финансовом состоянии) содержит строку 1136, в которой должна отражаться дебиторская задолженность по налогу на прибыль (см. приложение 1 к НП(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности»). И упомянутые Методрекомендации № 433, в частности их п. 2.29, в статье «Дебиторская задолженность по расчетам с бюджетом» предлагают показывать дебиторскую задолженность финансовых и налоговых органов, а также переплату по налогам, сборам и другим платежам в бюджет, отдельно приводя дебиторскую задолженность по налогу на прибыль.
Но с точки зрения требований МСФО ни строка 1130, ни строка 1136 не подходят для отражения ежемесячных авансовых взносов по налогу на прибыль.
Если следовать логике МСБУ 1 «Представление финансовой отчетности», действительно, отдельной строкой отражаются активы по текущему налогу на прибыль (см. пп. «й» § 54 и § 71 МСБУ 1). Но является ли ежемесячный авансовый взнос по налогу на прибыль текущим налогом на прибыль?
Нет, не является. Поскольку текущий налог на прибыль - это сумма налогов на прибыль, подлежащих уплате (возмещению) в отношении налогооблагаемой прибыли (налогового убытка) за период (§ 5 МСБУ 12 «Налоги на прибыль»). А упомянутые авансовые взносы не имеют непосредственного отношения к текущему периоду, поскольку определяются на основании ретроспективных данных, т. е. данных прошлых периодов. Поэтому выделять в отдельную строку авансовые взносы по налогу на прибыль нет необходимости.
В то же время ежемесячные авансовые взносы по налогу на прибыль назвать дебиторской задолженностью также можно с большой натяжкой, если вообще возможно. Это объясняется тем, что дебиторская задолженность - это финансовый инструмент. В свою очередь, финансовый инструмент - это договор, в результате которого возникает финансовый актив у одного предприятия и финансовое обязательство или долевой инструмент - у другого (§ 11 МСБУ 32 «Финансовые инструменты: представление»). Расчеты с бюджетом, в том числе и по налогу на прибыль, не имеют подобного договора и не соответствуют вышеприведенному определению. Стало быть, авансовый платеж по налогу на прибыль не является дебиторской задолженностью.
Авансы и переплата по налогам, по сути, относятся к расходам, которые временно учтены на балансе до момента совершения хозяйственной операции. А хозяйственной операцией в данном случае будет начисление расходов по налогу на прибыль в конце года. До этого времени они могут быть классифицированы как «расходы, оплаченные авансом»…
Тема «И один «в поле воин»!»
Вопрос: Могу ли я как бухгалтер заключить договор с юрлицом на оказание бухуслуг без регистрации предпринимателем? Нужно ли становиться на учет в налоговой как самозанятое лицо в данном случае? Какие налоги необходимо платить с вознаграждения? Кто платит налоги в данном случае: я или заказчик? Спасибо.
Отвечает Диана Антохина, адвокат, партнер «ЮК ЭЙДИКОМ»
На податковий облік Ви повинні стати в разі здійснення державної реєстрації фізичної особи - підприємця / самозайнятої особи. У цьому випадку Ви самостійно здійснюватимете обчислення та сплату податків та інших обов'язкових платежів залежно від обраної системи оподаткування.
Інший варіант оформлення відносин з юридичною особою: укладення між Вами (фізичною особою, без здійснення державної реєстрації як фізична особа - підприємець / самозайнята особа) та юридичною особою цивільно-правового договору. У такому разі юридична особа є податковим агентом і самостійно здійснюватиме нарахування, утримання та сплату податку з Вашого доходу.
Податковим агентом з доходів фізичних осіб справляється податок у розмірі 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) за цивільно-правовими договорами, 17 відсотків, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (п. 167 ПК України).
Окрім того, податковий агент, який використовує працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, є платником єдиного соціального внеску, ставки та порядок сплати якого регулюється ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Але тут слід враховувати, що для цивільно-правового договору (підряд/послуги), укладеного з фізичними особами, важливим є наявність визначеного кінцевого результату, відсутність системності надання послуг та інших ознак виконання функціональних обов'язків працівника за трудовим договором. В іншому випадку при визначених обставинах (наприклад, надання бухгалтерських послуг щомісяця на постійній основі без конкретно обумовленого результату за однакову щомісячну суму винагороди) такий договір містить ознаки трудового та може бути визнаним трудовим (пп. 14.1.195, 14.1.222 ПК України).
Проте це можливо лише за взаємною згодою сторін або в судовому порядку, чим досить часто користуються саме фізичні особи (виконавці за цивільно-правовими договорами), відстоюючи свої права, надані їм трудовим законодавством, яке на них не поширюється при укладенні цивільно-правового договору.
А замовник за цивільно-правовим договором в такому разі визнається роботодавцем і несе обов'язки зі сплати працівнику заробітної плати (відповідно до вимог законодавства про оплату праці), а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.
В финальный день летнего БУМ-МАРАФОНА, 25 июля, эксперты БУМа будут отвечать на вопросы пользователей в рамках следующих тем:
1. Доходы, расходы и финансовые результаты.
Вопросы по учету доходов, расходов и финансовых результатов.
2. И о политике, но учетной.
Вопросы по организации учета.
3. Щит и меч.
Вопросы о правах в рамках любых проверок контролирующих органов.
Напоминаем, задать вопрос в БУМ-МАРАФОН может каждый бухгалтер бесплатно в рамках премьерного показа. Чтобы задать вопрос, необходимо зайти в КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛ и оставить вопрос по интересующей теме.
Темы 24 июля привлекли в БУМ-МАРАФОН 843 бухгалтеров. На вопросы пользователей отвечали 13 экспертов БУМа. В темах уже размещено 50 ответов, и работа экспертов продолжается.
С момента старта в БУМ-МАРАФОН вовлечены 14 500 бухгалтеров и задано свыше 700 вопросов.
Полный список ответов за первые три дня МАРАФОНА, а также информацию по всем темам и спикерам-экспертам читайте в КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛЕ БУМа.
