Передбачені ст. 119 КЗпП гарантії за своєю сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників, у тому числі сумісників, незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Право на зазначенні гарантії виникає у зв'язку із настанням юридичного факту залучення до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу за призовом під час мобілізації або на особливий період.
Указами Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 та від 14.01.2015 р. № 15/2015 було оголошено часткову мобілізацію. Тобто, відповідно до чинного законодавства настав особливий період, який діє до цього часу.
Окрім того, питання наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було, також, предметом судових розглядів.
При цьому, ст. 119 КЗпП, яка гарантує збереження місця роботи, посади і середнього заробітку під час дії особливого періоду, є спеціальною правовою нормою відносно п. 3 ст.36 КЗпП, прийняття якої було обумовлено проведенням в Україні АТО і, відповідно, необхідністю залучення громадян (працівників) до виконання військових обов'язків. У випадку закінчення умов особливого періоду функціонування Збройних Сил України, стане можливим звільнення згідно п. 3 ст. 36 КЗпП.
Тому звільнення працівника, що працює за строковим трудовим договором, можливе лише після закінчення дії контракту про проходження громадянами України військової служби.
За повідомленням ГУ Держпраці у Львівській області.
Підписуйтесь наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій
