Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Арешт на кошти платника податків можна здійснити без накладення арешту на його майно

4 січня 2019, 11:20
467
0
Реклама

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом Головного управління ДФС до ТОВ. Позивач просив накласти арешт на кошти на банківських рахунках Товариства шляхом зупинення видаткових операцій, оскільки відповідач безпідставно не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки.

Верховний Суд зазначив, що із системного тлумачення положень ст. 94 ПКУ не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків за своїм змістом охоплює і арешт коштів, і арешт іншого майна.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків є універсальними. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування. Арешт майна, відмінного від коштів - за рішенням керівника податкового органу. Арешт коштів - виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Верховний Суд у складі судової палати Касаційного адміністративного суду дійшов правового висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ПКУ, і не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Таким чином, посилання судів попередніх інстанцій як на підставу відмови у задоволенні позову на відсутність діючого рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства є необґрунтованим.

Читайте також статтю "Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову! Як арештовуватимуть майно платників податків" електронного видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН

Для отримання доступу до аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН та іншим документам інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН - скористайтеся ТЕСТОВИМ доступом до сервісу та оцініть весь обсяг і переваги послуг, що надаються.

Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини