Рада Бізнес Омбудсмена поділилась кейсом захисту прав платника податку, який оскаржував рішення ОВПП ДПС про донарахування податкових зобов'язань.
За результатами перевірки податківці вказали на те, що увесь обсяг газу, який підприємство придбавало у періоді, який перевірявся, не був пов'язаний із виробничою діяльністю скаржника. Тому, з позиції податкового органу, підприємство повинно було нарахувати так звані "компенсуючі" податкові зобов'язання з ПДВ на всю суму ПДВ, яка входила у ціну придбаного газу, - понад 2 млн. грн.
Такий висновок здивував скаржника, бо він купував газ із єдиною метою - використовувати його як паливо для роботи парових котлів, за допомогою яких свіжі томати проходять обробку парою, перетворюючись на пасту. І жодних інших шляхів використання газу (наприклад, для опалення приміщень або для перепродажу іншим споживачам) - діяльність скаржника не передбачає.
В ОВПП ДПС не дослухались до цих аргументів під час розгляду заперечень на акт податкової перевірки. Податківцям не сподобалось, яким чином скаржник відображав газ у обліку (виник спір стосовно бухгалтерських нюансів - чи повинен газ вважатися запасом, який згодом списується у виробництво, чи його вартість може одразу відноситись на витрати). Також податківці наполягали, що підприємство повинно було визначити нормативи споживання газу (скільки кубометрів використовується для виробництва певної кількості продукції) у своїх внутрішніх документах, а відсутність таких нормативів - аргумент на користь того, щоб вважати газ “використаним не у виробництві”.
Підприємству довелося оскаржувати результати перевірки до вищого за рівнем податкового органу - ДПС. Також підприємство долучило Раду Бізнес Омбудсмена до розгляду його апеляції.
Інспектор Ради пояснив, що законодавство імперативно не зобов'язує виробничі підприємства визначати нормативи споживання газу у виробництві. Відповідна норма нещодавно втратила чинність. А навіть якби вона й залишалась чинною - вона не має стосунку до сфери оподаткування, а спрямована на контроль енергоефективності виробництва.
До того ж спосіб, у який скаржник обліковував придбання газу, відповідає обліковій політиці підприємства та не суперечить МСФЗ, на підставі яких компанія веде свій облік. Беручи до уваги, що газ, який придбавався підприємством, не зберігався та технічно не міг зберігатись у жодному газосховищі, а після потрапляння на територію підприємства негайно та безальтернативно споживався шляхом його використання у роботі парових котлів, то судження головного бухгалтера скаржника, згідно з яким цей газ не є запасом (активом - ресурсом, контрольованим в результаті минулих подій), і, відповідно, не заслуговує на облік в якості матеріалу чи сировини, а повинен бути віднесений одразу ж на витрати - виглядало, з точки зору Ради, цілком розумним.
Тому Рада Бізнес Омбудсмена запропонувала ДПС України задовольнити скаргу та скасувати податкове повідомлення-рішення. Результат - ДПС України дослухалась до рекомендацій, скасувала оскаржувані податкові повідомлення-рішення, справу успішно закрито.
Хочете безкоштовно спробувати цифрові рішення для бухгалтера? Скористайтесь вільним доступом до преміум-пакетів LIGA360 на 14 днів. Реєструйтесь прямо зараз за посиланням.
Підписуйтеся на наш канал у Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.
