Триває обговорення законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного ринкового нагляду та системи технічного регулювання відповідно до вимог Європейського Союзу», який пропонує поширити ринковий нагляд за якістю готових товарів на інтернет-торгівлю чи інші способи дистанційної торгівлі. Про це інформує Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
За чинним законодавством дистанційна торгівля - це форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями. Із появою інтернет-торгівлі і розвитком електронної (дистанційної) торгівлі з'явилися суб'єкти господарської діяльності. Їх визначають як надавачів послуг з виконання замовлень (надавачі послуг фулфілменту). Ці суб'єкти не набувають права власності на товар, однак надають послуги зі складування, пакування, адресування та відправлення. Тобто через них на ринок можуть потрапляти небезпечні товари, однак, вони не несуть відповідальності за ці товари.
Наприклад, споживач купує через інтернет дешевий домкрат автомобільний українського або імпортного виробництва. Він здійснює замовлення і оплату через сайт. Отримує товар через пошту. А відправником, наприклад, є український ФОП. Товар виявився неналежної якості й несе загрозу споживачу і оточуючим. Споживач звертається до Держпраці - органу ринкового нагляду - і повідомляє про небезпеку цієї продукції. Сьогодні у Держпраці немає права здійснювати перевірку ФОП, оскільки ФОП не є виробником, імпортером, дистриб'ютором чи продавцем, і не набув права власності на цей товар. У разі ухвалення законопроекту й імплементації норм Регламенту ЄС 1020 Держпраці матиме право здійснити перевірку ФОП, який надіслав товар, і вжити заходів для вилучення аналогічних домкратів з українського ринку. А якщо споживач отримав небезпечний домкрат через пошту напряму від іноземного продавця, Держпраці матиме можливість впливати на інтернет-ресурс, на якому споживач купив цей пристрій. Тобто змусити власника сайту розмістити інформацію про небезпеку товару або вилучити інформацію про товар із сайту.
Для цього законопроект пропонує включити до переліку осіб, на яких поширюється державний ринковий нагляд, надавачів послуг з виконання замовлень (фулфілменту). Крім того, законопроектом вводиться поняття надавача послуг інформаційного суспільства, на якого органи ринкового нагляду також матимуть вплив.
Відповідно до законопроекту:
- надавач послуг фулфілменту - будь-яка фізична чи юрособа, яка у ході господарської діяльності пропонує принаймні дві з таких послуг: складування, пакування, адресування та відправлення без набуття права власності на відповідну продукцію, за винятком поштових послуг, доставки, транспортування;
- надавач послуг інформаційного суспільства - надавач будь-якої послуги, яка зазвичай надається за винагороду, на відстані (без одночасної присутності сторін), електронними засобами (відправляється та отримується у пункті призначення за допомогою електронного обладнання для обробки, включаючи цифрову компресію та зберігання даних, та передається і отримується дротами, радіо, оптичними засобами або іншими електромагнітними засобами) та за індивідуальним запитом одержувача послуг (надається шляхом передачі даних за індивідуальним запитом).
Суб'єкти господарювання будуть зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду інформацію, необхідну для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщено інформацію, пов'язану з товаром, який перевіряють. У нашому прикладі із домкратом, ФОП, який надіслав клієнтові домкрат, повинен буде повідомити органу нагляду інформацію про власників сайту, на якому розміщено оголошення про продаж цього пристрою.
Хочете щомісяця отримувати 40 аналітичних матеріалів з бухобліку? Спробуйте рішення LIGA360: Бухгалтер. Тут об'єднана аналітика видань “БУХГАЛТЕР&ЗАКОН” та “Інтербух”, а ще є щоденні оновлення новин. Деталі за посиланням.
Читайте статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН:
- "Інтернет-торгівля: організаційні моменти";
- "Інтернет-торгівля: особливості електронних правочинів";
- "Інтернет-торгівля: податковий облік";
- "Інтернет-торгівля: розрахунки через РРО/ПРРО";
- "Інтернет-торгівля: коли можна не застосовувати РРО / ПРРО та платіжні термінали";
- "Інтернет-торгівля: бухгалтерський облік";
- "Проблемні питання в інтернет-торгівлі: правові підстави для повернення товарів";
- "Проблемні питання в інтернет-торгівлі: облік торгівлі в розстрочку";
- "Проблемні питання в інтернет-торгівлі: способи торгівлі в розстрочку";
- "Проблемні питання в інтернет-торгівлі: облік повернення товарів";
- "Проблемні питання в інтернет-торгівлі: застосування РРО".