Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що дехто досі вважає, що можна заробляти гроші в нашій державі, а потім вигадувати тисячу й одну схему, як вивести кошти за кордон, не сплативши податки. Згідно з даними дослідження CASE Україна, через офшорні схеми бюджет України щороку втрачає приблизно 9-11 млрд гривень податків. При цьому малий бізнес не має ресурсів, щоб створювати та обслуговувати фіктивні, технічні компанії за кордоном. А великий - користується офшорними схемами для того, щоб отримувати надприбутки, недоплачуючи податки бюджету країни.
Як побудовані найпоширеніші схеми з ухилення оподаткування через офшори, які заходи вже втілила та планує втілити держава для боротьби з ними? Коли українська компанія платить іноземній компанії - наприклад, за консультації, роялті, відсотки, страхові або дивіденди - це вважається виплатою доходу нерезиденту. Відповідно до ПКУ, з такого доходу часто потрібно утримувати податок - здебільшого 15%. Але якщо з цим нерезидентом є угода про уникнення подвійного оподаткування (а Україна має 70 таких угод), ставка податку може бути знижена або дорівнювати нулю.
Схема №1: «Оболонкові» компанії
Українська компанія платить $1 млн за «консалтинг» фірмі на Кіпрі. Та не має офісу, персоналу чи портфоліо. Це просто «обгортка», яка далі переводить кошти справжньому бенефіціару - часто пов'язаному з українським бізнесом.
Схема №2: «Treaty shopping»
Компанія обирає юрисдикцію лише заради угоди з пільговими ставками - наприклад, оформлює компанію в Нідерландах, щоб платити 5% замість 15%. І хоча формально структура виглядає легальною - суть її лише в тому, щоб уникнути податку.
Схема №3: «Фіктивні позики»
Іноземна компанія дає позику українській. Ті - роками платять відсотки. Внаслідок цього створюється штучна збитковість, українська компанія отримує можливість виводити кошти та зменшувати податок на прибуток. Особливо - якщо ці відсотки не оподатковуються або йдуть у країну з нульовою ставкою.
Схема №4: Роялті та ноу-хау
Бренд створено в Україні - але потім «передано» компанії в офшор. Тепер за кожне використання логотипа, назви чи навіть «фірмового кольору фасаду» українська компанія платить мільйони роялті. Формально - витрати. Фактично - легалізований вивід прибутку.
Ознайомитися з діючими редакціями НПА, порівняти редакції і побачити заплановані зміни - можна у новій LIGA360. А ще оцінити увесь масив пов'язаних документів: судової практики, аналітики і так далі. Замовте презентацію LIGA360 для себе.
Схема №5: Back-to-back та євробонди
Фінансування українських компаній здійснюється через фонди, трасти або банківські структури. Випускаються єврооблігації, інвестори - «невідомі», але часто це українські резиденти, які таким способом повертають свої ж гроші з-за кордону - вже у вигляді офіційного доходу, звільненого від оподаткування.
Як офшорні оборудки шкодять Україні
Такі схеми призводять як до значних бюджетних втрат, так і до нівелювання принципу чесної конкуренції. Податкова база втрачається, частина її просто вимивається, бо кошти, які мали б оподатковуватися в Україні, йдуть в юрисдикції з низьким податком або без нього.
«Схеми із залученням компаній-нерезидентів нерідко будуються таким способом, щоб уникнути податку на репатріацію. Навіть якщо дохід виводиться, відповідний податок часто не сплачується - через пільги в угодах або фіктивні структури. В такій ситуації сумлінні компанії, які чесно платять податки, опиняються в гірших умовах, ніж ті, хто оптимізує оподаткування через офшори. У результаті - отримуємо парадокс: чим більше компанія працює прозоро, тим менш конкурентною вона стає», - каже нардеп.
За останні роки для боротьби з офшорними схемами зроблено, на думку Данила Гетманцева, досить багато. «За офшорами вже точно не можуть ховатися так, як це робили раніше. Це один із кроків до детінізації - кожна спроба ухилитися врешті виводиться на світло», - стверджує він.
За даними ДПС, понад 20% виплат нерезидентам визнаються ризиковими - тобто йдуть на користь технічних компаній. З 2022 року було проведено понад 1 тис. перевірок та донараховано приблизно 12,5 млрд грн податків. Лише за шість місяців 2025 року додатково до бюджету сплачено майже 520 млн грн податку. А нещодавно Верховний суд у справі АТ «Південний ГЗК» по акту 2023 року підтримав позицію ДПС щодо донарахування компанії 3,7 млрд грн податку і штрафних санкцій та понад 500 млн грн пені. Це один із перших випадків з такою великою сумою донарахувань, який стосується оподаткування виплат дивідендів на користь кіпрських нерезидентів - компаній-оболонок.
«Надалі держава продовжить ламати схеми. Подальше вдосконалення інструментів аналітики та автоматизації ще більше нівелює можливості використання офшорів», - наголосив депутат.
Бажаєш отримати нову LIGA360 на вигідних умовах? Скористайся Special program від LIGA ZAKON. Максимум корисних інструментів та найкраща ціна саме для тебе. Дізнатися більше.
Читайте також:
