Як відомо, ще з 2021 року розпочався процес переведення обліку трудової діяльності працівників із паперової форми в електронну, тобто відомості з трудової книжки переносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Завершитися цей процес повинен до 10 червня 2026 року. Утім, час від часу лунають голоси щодо необхідності пролонгації цієї процедури.
І ось у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" щодо подовження строку оцифрування трудових книжок (№14257 від 27.11.2025).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, станом на 2025 рік залишається значна кількість трудових книжок, які ще не були оцифровані. Ба більше, в умовах збройної агресії російської федерації проти України процес оцифрування зазнав суттєвих ускладнень. Частина роботодавців втратила доступ до архівів або зазнала пошкодження матеріальних носіїв інформації. Підприємства на тимчасово окупованих і деокупованих територіях втратили можливість здійснювати повноцінну кадрову роботу. Багато установ перебувають у стані релокації або призупинили діяльність через воєнні дії. Працівники, які змінили місце проживання, не завжди мають змогу передати оригінали трудових книжок.
Тож продовження строку внесення відомостей до електронного реєстру дозволить забезпечити належну реалізацію прав працівників на облік трудового стажу та дозволить уникнути втрати інформації про періоди трудової діяльності, - стверджує автор законопроєкту.
Пропонується, щоб включення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється не до 10.06.2026 року, а протягом строку дії воєнного стану та три роки після його припинення чи скасування.
Утім, якщо відверто, перспективи конкретно цього законопроєкту виглядають дуже непевно. Його автор - народний депутат Валерій Гнатенко, який не належить до парламентської більшості. А досвід свідчить про те, що, як правило, ухвалюють ті законопроєкти, які подані Президентом чи Кабміном (утім, не завжди - особливо з податкових питань) або ж великою групою депутатів, бажано з більшості, а ще краще - з числа глав парламентських комітетів. За даними сайту ВРУ, Валерій Гнатенко за час свого депутатства подав 398 законодавчих ініціатив, але з них чинними нормативно-правовими актам стали лише 8, з яких лише половина - закони. Умовно кажучи - законами став лише 1% з запропонованих цим депутатом ініціатив.
Невелике нагадування для роботодавців про важливість уважної роботи з персоналом: украй небезпечними можуть бути базові недопрацювання в системі корпоративної та кадрової безпеки. Саме тому, щоб перевірка проходила швидко та якісно, радимо проводити її в LIGA360. Тут HR-фахівці та служба безпеки отримують доступ до досьє фізичних осіб і ФОП, де інформація з сотень джерел зібрана, структурована й пов'язана між собою.
Читайте також:
Нова LIGA360 змінює все! Підсилюй роботу бухгалтера використанням комплексної інформації. Податкові нововведення та їх застосування у роботі, запобігання податковим ризикам. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
