Для бізнесів, які працюють у сфері альтернативної енергетики або планують проєкти енергоефективності, з'явився документ, який порушує комплекс критичних питань щодо легітимності використання спрощеної системи оподаткування при реалізації енергосервісних договорів.
В умовах активного розвитку автономної генерації та енергоефективних рішень бізнес усе частіше обирає гнучкі формати співпраці. До прикладу, ФОП на третій групі єдиного податку (ставка 5 %) планує діяльність у сфері інжинірингу та енергоефективності за КВЕДами 71.12 та 74.90. Модель передбачає, що ФОП за власний рахунок монтує автономну сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 20 кВт на даху замовника - приватного навчального закладу. Обладнання залишається у власності ФОП протягом 10 років та працює у режимі «Zero Export», тобто без відпуску електроенергії у зовнішні мережі. Щомісячна винагорода ФОП розраховується як 80 % від вартості заміщеної електроенергії, виходячи з фактичного виробітку.
У експрес-аналізі «Енергосервіс за ESCO-моделлю: аналіз ризиків для платників єдиного податку» знайдете відповіді на питання:
- Чи вважається отримання такої винагороди продажем електричної енергії як товару у розумінні ПКУ та Закону «Про ринок електричної енергії»?
- Чи сумісна така діяльність із єдиним податком?
- Чи обов'язково реєструвати енергетичні КВЕДи 35.11-35.14?
- Як визначати базу оподаткування єдиним податком та чи виникають зобов'язання з ПДВ?
Щоб обрана модель співпраці не створювала підстав для обов'язкового переходу на загальну систему оподаткування скористайтеся порадами аналітиків на порталі LIGA360.
