ГНСУ відмітила, що згідно ст. 101 НКУ списанню підлягає податковий борг:
- платника податків, визнаного в установленому порядку банкротом, вимоги відносно якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрота;
- фізичної особи: визнаного в судовому порядку недієздатним, без вісті зниклим або оголошеного померлим, у разі недостатності майна, на яке може бути обернене стягнення згідно із законом; померлого, у разі недостатності майна, на яке може бути обернене стягнення згідно із законом; що більше 720 днів знаходиться в розшуку;
- платника податків, по якому збіг термін давності, встановлений НКУ (1095 днів);
- платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду і внесена запис про виключення з ЕГР.
Отже, податковий борг вуглевидобувних і углеперерабатывающих підприємств, не пов'язаних з банкрутством, може бути визнаний і списаний як безнадійний тільки на згаданих підставах.
Ухвалення рішення про ліквідацію вуглевидобувних і углеперерабатывающих підприємств, не пов'язаних з банкрутством, не зупиняє дії податкової запоруки (лист від 11.12.2012 р. № 11248/0/71-12/19-2017).