ГФСУ розглянула судову практику у справах, що стосується оскарження напрямів на перевірку і актів перевірок. Зупинимося на найбільш важливих виводах.
1) Наказ на проведення перевірки може бути оскаржений в суді на підставі недотримання податківцями вимог гл. 8 Податкового кодексу відносно підстав і умов проведення перевірок, а також порядку допуску посадовців до проведення таких перевірок.
2) Оскарження рішень відносно призначення і проведення перевірок (у тому числі наказів на проведення), можуть бути задоволені тільки у тому випадку, якщо до моменту винесення судової ухвали контролюючі органи так і не були допущені до проведення перевірки. Після проведення перевірки права платників податків можуть порушити лише наслідки перевірки, а не факт її проведення.
3) В суді може бути розглянуте питання відносно правомірності призначення і проведення невиїзної документальної перевірки незалежно від того, чи відбулася така перевірка під час судового процесу.
ГФСУ ще раз звернула увагу на те, що оскаржити акт перевірки не можна, оскільки цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не обумовлює виникнення яких-небудь прав і обов'язків того, що перевіряється.
Крім того, фахівці служби відмітили вивід, зроблений в інформаційному листі ВХСУ від 12.06.2014 р. № 01-06/770/2014: викладені в акті відомості не можуть розглядатися як поширення недостовірної інформації.
Лист ГФСУ від 12.09.2014 р. № 4352/7/99-99-10-02-02-17.
Ознайомитися із статтею "ГФСУ узагальнила судову практику по оскарженню податкових перевірок" Ви можете в електронному виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (N41, жовтень 2014). Стаття доступна тільки для передплатників видання. Якщо Ви ще не виписуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номеру чи підпишіться на видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
