Минсоцполитики роз'яснило особливості звільнення за власним бажанням

29.11.2012, 11:55
1079
0

Минсоцполитики відмітило, що розірвання трудового договору за ініціативою працівника на підставі ст. 38 КЗоТ є звільненням за власним бажанням. Якщо трудовий договір укладений на невизначений термін, працівник має право у будь-який час розірвати його, письмово попередивши працедавця про звільнення за два тижні. Таке звільнення вважається "за власним бажанням без поважних причин".

У цілому ряді випадків працедавець зобов'язаний здійснювати звільнення працівника в строк, про яке він просить, тобто йдеться про скорочення двотижневого терміну. Таке звільнення вважається "за власним бажанням з поважних причин".

Поважними причинами можуть бути: переїзд на нове місце проживання; переклад чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ в учбовий заклад; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення ним чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інваліда I групи; вихід на пенсію, у тому числі у зв'язку з інвалідністю; прийом на роботу за конкурсом, а також інші поважні причини.

У трудову книжку працівника працедавцем вноситься запис: "Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗоТ України". У разі звільнення за власним бажанням з поважної причини робиться, наприклад, такий запис: "Звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, ст. 38 КЗоТ України".

Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перекладі на іншу постійну роботу або звільненні повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (лист від 29.08.2012 р. № 311/13/116-12).


Увійдіть, щоб залишити коментар

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до україніської версії сайту