Миндоходов у узагальнювальній податковій консультації відмітило, що встановлені п. 153.5 НКУ особливості оподаткування на прибуток застосовуються до операцій по поступці права вимоги (у тому числі по договорах факторингу) у випадку якщо умови договору поступки (факторингу) відповідають вимогам ГКУ.
Договір факторингу, наприклад, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга з договору надається чинником клієнтові за плату, розмір якої визначається договором.
Сторонами в договорі факторингу є чинник і клієнт. Клієнтом в договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності. Чинником може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відносно звичайної поступки можна відмітити вимогу про здійснення угоди по заміні кредитора в зобов'язанні в тій же формі, що і угода, на підставі якої виникло зобов'язання, право вимоги по якому передається новому кредиторові (наказ від 22.11.2013 р. № 697).
