Миндоходов в ході розгляду питання про віддзеркалення в податковому обліку операцій по списанню безнадійної дебіторської заборгованості за поставлену електроенергію повідомило наступне.
Суми зобов'язань, по яких збіг термін позовної давності, підприємство включає до складу податкових витрат за умови, що сума такої заборгованості не включалася до складу витрат (валових витрат) при застосуванні механізму врегулювання сумнівної заборгованості.
Як відомо, на операції з поставки житлово-комунальних послуг фізичним особам, бюджетних установ і Жеків податкові зобов'язання по ПДВ нараховуються по касовому методу (на дату отримання плати або іншої компенсації).
При списанні дебіторської заборгованості по таких операціях (за електроенергію) не виникають податкові зобов'язання по ПДВ, оскільки:
1) не відбувається отримання коштів в рахунок оплати вартості поставлених послуг і не виходить будь-яка інша компенсація за поставлені послуги;
2) товари, послуги, необоротні активи, при придбанні яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту і надалі використані в операціях з поставки житлово-комунальних послуг, по яких не отримана компенсація їх вартості, є використаними в операціях, що підлягають оподаткуванню;
3) електроенергія, поставлена споживачам по укладених договорах, не може вважатися безоплатно наданою, оскільки такі постачання передбачають компенсацію вартості електроенергії споживачами по регульованих тарифах, визначених в договорі.
Виходить, що в даному випадку при списанні дебіторської заборгованості податковий кредит залишається, а податкові зобов'язання не нараховуються.
Дуже ліберальне роз'яснення, але, судячи з акценту на нюансах договірного регулювання постачань електрики, сумніваємося в його застосовності до усіх операцій, оподатковуваних по касовому методу (лист від 19.09.2013 р. № 11534/6/99-99-19-04-02-15).
