Прибутки і витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижче (вище) за звичайні ціни.
Якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, то звичайною вважається ціна, встановлена правилами такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайна ціна угоди визначається відповідно до ст. 39 НКУ, але не може бути менше мінімальної або індикативної ціни.
Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкту оцінки є основою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, вказані в пп. 39.3.1 Податкового кодексу.
Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого передбачена законом.
Якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.
Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого в заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється в примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, що склалася під час такого продажу.
Про це нагадує ДПІ в Печерському районі м. Києва.
