30 вересня компанія "ЛІГА: ЗАКОН" спільно з Громадською радою при ГФС України і юридичною фірмою WinnerLex провели круглий стіл "Спори з фіскальними органами по ПДВ: причини і судові перспективи".
У числі учасників : народний депутат від Блоку Петра Порошенко Тетяна Остриковасуддя Вищого адміністративного суду України Наталія Блаживскаяа також судді адміністративних судів апеляційної і першої інстанцій. Честь ГФСУ відстоював директор інформаційно-комунікаційного департаменту Віктор Косарчук. З боку бізнесу були представлені керівники підприємств, аудитори, юристи, а також представники громадських організацій - члени Громадської ради при ГФСУ.
Мета круглого столу - спільно визначити найбільш поширені причини виникнення спірних ситуацій, обговорити перспективи їх судового рішення, погоджувати правові позиції.
До обговорення було запропоновано п'ять питань:
• "Забуті" залишки негативного значення ПДВ : чому ГФС не виконує Закон № 643?
• Безпідставні відмови в реєстрації податкових накладних : чому реєстраційний ліміт живе своїм власним життям?
• Горезвісний "стан 9" і його наслідки для платника ПДВ.
• Автоматичне відшкодування ПДВ : чому право є, а відшкодування немає?
• Анулювання реєстрації платника ПДВ : чи завжди законно?
Відкриваючи круглий стіл, модератор Юрій Цыганок, керівник бухгалтерського напряму компанії "ЛІГА: ЗАКОН", привів сумну судову статистику: якщо за увесь 2014 рік кількість судових справ по ПДВ склало близько 20 тис., то усього лише за 8 місяців 2015 р. - вже більше 25 тис. І це притому, що система електронного адміністрування ПДВ, що створила масу проблем платникам податків, лише три місяці тому вийшла з тестового режиму.
Проте СЭА НДС є погодженим з МВФ компенсатором обіцяного зниження ставок податків, і на сьогодні в Комітеті ВР з податкової і митної політики вже ніхто серйозно не говорить про її відміну - повідомила депутат Тетяна Острикова. За її словами, депутати згодні були не піднімати питання про відміну СЭА НДС при дотриманні двох умов :
1) дійсно автоматичне відшкодування ПДВ;
2) заборона на перевірки ПДВ, що входить. Він адже забезпечений живими грошима в системі електронного адміністрування ПДВ. Для чого ж його тоді перевіряти?
Проте "не так трапилося, як гадалось". Ось що повідала Тетяна Острикова учасникам круглого столу про ручне управління СЭА НДС :
"Якщо говорити про негативне значення, ми своїм Законом № 643 не надавали фіскальній службі ніякого права його перевіряти: це негативне значення ми пускаємо в систему, а це відсікаємо. Чому фіскальна служба в даному випадку пішла на перевищення повноважень - складно сказати. Але у нас задокументований факт, і я вже докладала про це Громадській раді, коли 26 або 27 серпня було одним підприємством узято витягання з реєстру, де не були 24 рядки, в розмірі близько 4 млн. грн., і, так би мовити, по ручному втручанню за півгодини ці 4 мільйони були туди покладені., і через півгодини був узяти вже інше витягання, де ці 4 млн. стоять у формулі. Причому обгрунтування фіскальної служби на наш запит, а поему ж відразу не поклали, а тільки через 4 дні, був такий: "Нам здалося, що це був ризиковий кредит, тому що він був сформований в 2010 році, хоча він вже повністю перевірений в 2010 році, і є акт перевірки, але якщо люди його не використали з 2010 року, то напевно він їм не потрібний…". Наше питання - а хіба ви мали право перевіряти взагалі
Інше питання. Негативне значення близько 300 млн. Велика фірма, яка займалася будівництвом певних об'єктів будівництва і 300 млн.отрицательного значення. Починаємо розбиратися, чому його немає в системі, як передбачено законом. Нам відповідають: "Ну тому що 86 млн. з цих 300 знаходяться в оскарженні, на наш погляд, вони сформовані від фіктивних підприємств, тому ми усі 300 млн. покласти не можемо, тому що раптом суд ухвалить, що 86 млн. фіктивні…"
Тому вивід у нас сформувався абсолютно логічний: система електронна, а адміністрування - ручне".
Ольга Богдановапредставник Громадської ради при ГФСУ:
"Не мені вирішувати, винні або немає керівники ГФС, це робитимуть судді. Але, на мій погляд, як бізнесу, це свідчить про ручне втручання в систему.
Податкова яма має зараз конкретну адресу. Один на усю Україну…
Є на сьогодні компанії, яким так і не підняли негативне значення на 1 липня. МВС не реагує, прокуратура не реагує, Мінекономіки не реагує, і податковий комітет Верховної Ради вважає цю тему просто недоторканною".
Наталія Блаживскаясуддя ВАСУ - про плани ГФС по збору податків і їх виконання :
"Момент, який є проблемним - це ті, що у нас практично ніколи німа випадків, коли складається довідка за результатами перевірки. У нас так звані плани, очікування зі збору податків. Якщо мі від цього не відійдемо, мі і далі будемо перебувати у стані абсурду. І я вам скажу чому. Тому що це тільки віртуальне наповнення бюджету. Це ж усе неузгоджені ППР. Негідно виходити і говорити: "Від мі досягли"! Нічого ви не досягли. Тому це ще неузгоджені ППР і коли сморід стануть узгодженими - це ще пройдуть роки…
І по-друге, мі маємо переглянути це наказ [тій, що змушує податківців оскаржувати рішення окружних судів аж до ВАСУ]".
Віктор Косарчукдиректор інформаційно-комунікаційного департаменту ГФСУ :
"Ті процеси, які відбуваються, визивають більше запитань, ніж відповідей.
Було запитання по наказу - це та річ, яка змушує моєх колег з юридичного департаменту [йти до кунця в судновому оскарженні], навіть якщо справа не має судової перспективи. Але депреміювання, догана, невідповідність займаній посаді - вона змушує до таких дій".
Ганна Винниченкокерівний партнер юридичної фірми WinnerLex :
Одним з ключових аргументів введення СЭА НДС як прем'єром, так і керівництвом ДФС озвучувалася боротьба з "податковими ямами" і при цьому однозначно було заявлено, що необхідність депонування оборотних коштів при оформленні податкових накладних нівелює роботу незаконних схем по ухиленню від оподаткування. Але наскільки необхідно було вводити додаткові регулятори для бізнесу, при цьому залишаючи діючу систему податкового законодавства? Дійсно, система нормативного регулювання податкових правовідносин має багато пропусків, і на практиці при розгляді податкових суперечок як податківці, так і суди керувалися не лише прямими нормами НКУ, але і податковими доктринами : ділової мети, розумної економічної причини, належної податкової обачності; що стверджують, що навіть при дотриманні усіх необхідних формальних умов по НКУ (наприклад реєстрації податкових накладних), результати господарських операцій, для того, щоб були відбиті в податковому обліку, суди і податківці вимагали від платників податків доводити реальність таких угод.
Приклад - справа по "Ангорі": предмет адміністративної суперечки не рішення або дія органу публічної влади, а доведення реальності господарській операції.
Проте, як вже було сказано, основним аргументом введення Пдв-рахунків і депонування є те, що з їх введенням "податкові ями" не зможуть функціонувати.
Питання: чи "Якщо влада озвучувала введення Пдв-рахунків як деякий фільтр проти схем ухилення, чи означає це, що з їх введенням ми підемо від необхідності доведення реальності господарських операцій при перевірках в судах, якщо виконаємо усі умови по СЭА ПДВ? І якщо ні, тоді в чому була необхідність їх введення? Просто як додаткова фінансова і трудозатратная навантаження на бізнес, а не як фільтр податкових схем"?.
Юлія Дроговозвіце-президент Українського союзу промисловців і підприємців :
"На сьогодні найбільша проблема, яка залишається : це під будь-якими приводами позбавляти платника права на податковий кредит. Ми можемо називати це як завгодно, але зрештою усе зводиться до того, щоб змусити сплатити додаткові кошти на Пдв-рахунки.
Липень показав божевільні надходження до бюджету, 2 млрд. з чимось, як заявляла фіскальна служба, і ми розуміємо, за рахунок чого це відбувалося. Це відбувалося за рахунок того, що були штучно створені ситуації, коли були роздуті податкові зобов'язання через механізм позбавлення права на податковий кредит. Дуже багато хто втратив податковий кредит, відповідно, були вимушені сплатити цю суму до бюджету. Відповідно, ця сума дала високі показники для фіскальної служби, але і великі втрати для бізнесу.
Важливо розуміти, що наступні місяці - серпень, вересень - ми матимемо зворотну ситуацію, коли починає доходити раніше втрачений податковий кредит".
Богдан Санинсуддя Окружного адміністративного суду м. Києва:
"Ми бачимо тільки збільшення податкових справ, які поступають до суду. Кожна податкова реформа призводить до того, що кількість судових справ збільшується. Збільшується не тому, що легшає жити, а тому що стає жити гірше для бізнесу.
Я дуже вітаю те, що депутатський корпус підключається до дискусії.
Ми суддівський корпус, дуже виступаємо за те, щоб кількість справ зменшилася. Ми не хочемо слухати таку кількість справ типових. Якщо хтось з депутатського корпусу хоче розв'язати проблему, варто підняти судову практику, проаналізувати типові категорії справ. Це, у тому числі, безпідставні відмови реєстрації податкових накладних, - їх маса. Спочатку була невірно вказана адреса. Для нас ця надалі статистична справа, по якій складно проконтролювати виконання. Ми ту ухвалу виносимо, а ось чи виконується воно…
Йде потім апеляція, хоча усі знають судову практику, аж до ВАСУ. Ми усі її знаємо. Але податкова служба все одно оскаржить аж до ВАСУ".
Коли круглий стіл наближався до завершення, суддя Санин запропонував депутатам допомогу суддівського корпусу в систематизації найбільш характерних судових суперечок, з тим, щоб внести відповідні зміни в податкове законодавство, які б системно усунули причини конфліктів. Тетяна Острикова прийняла цю пропозицію і пообіцяла прикласти максимум сил для того, щоб вони були прийняті в Парламенті.
