Мы даем ЗНАНИЯ для принятия решений, УВЕРЕННОСТЬ в их правильности и ВДОХНОВЛЯЕМ на развитие честного бизнеса, как основного двигателя развития Украины
КРУПНОМУ БИЗНЕСУ
СРЕДНЕМУ и МЕЛКОМУ БИЗНЕСУ
ЮРИДИЧЕСКИМ КОМПАНИЯМ
ГОСУДАРСТВЕННОМУ СЕКТОРУ
РУКОВОДИТЕЛЯМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
Для ФЛП
ПЛАТФОРМА
Единое информационно-коммуникационное пространство для бизнеса, государства и социума, а также для профессиональных сообществ
НОВОСТИ
и КОММУНИКАЦИИ
правовые, профессиональные и бизнес-медиа о правилах игры
ПРОДУКТЫ
и РЕШЕНИЯ
синергия собственных и партнерских продуктов
БИЗНЕС
с ЛІГА:ЗАКОН
мощный канал продаж и поддержки новых продуктов

Главные новости прошедшей недели (12.11 - 16.11)

19.11.2018, 14:30
142
0

Главные новости прошедшей недели по теме: проверки, НДС, соцстрахование и ЕСВ, а также свежие ИНК
Главные новости прошедшей недели по теме: проверки, НДС, соцстрахование и ЕСВ, а также свежие ИНК

Перевірки

Затверджено план комплексних перевірок на 2019 рік.

Державна регуляторні служба України затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік (наказ від 15.11.2018 р. № 152).

Підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо суб'єкта господарювання є внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю).

Такий комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірити даного суб'єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

Дізнатися, кого планують перевірити у 2019 році можна тут.

ДФС скоригувала план перевірок юросіб із питань сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

ДФС не втомлюється доповнювати план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

Цього разу з урахуванням коригування станом на 14.11.2018 розміщено РозділІV плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Оновлено план податкових перевірок юросіб на 2018 рік

Чергового оновлення зазнав план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, котрий ДФС розміщає на своєму сайті.

Цього разу з урахуванням коригування станом на 13.11.2018 розміщено Розділ І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" та Розділ ІІ плану-графіка "Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів".

Чи можуть податківці протягом року коригувати план-графік документальних перевірок.

Це питання з'ясовував Київський окружний адміністративний суд (рішення від 04.10.2018 р. у справі № 810/2099/18).

Так, на виконання вимог п. 77.1 ПКУ ДФСУ до 25.12.2017 оприлюднила на своєму офіційному веб-сайті план-графік проведення планових документальних перевірок на поточний 2018 рік, до якого позивача не було включено.

Однак 20.04.2018 позивач отримав засобами поштового зв'язку наказ про проведення документальної планової виїздної перевірки. Того ж дня із офіційного веб-сайту ДФСУ позивач дізнався, що 19.04.2018 ДФС України "з урахуванням коригування (квітень 2018 року)" повторно оприлюднила оновлений план-графік проведення планових документальних перевірок, і що в розділі І плану-графіка "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб" серед платників податків, які перевіряються, наявний і позивач.

Суд відзначив, що згідно п. 1 Порядку формування та затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 р. № 524 (далі - Порядок), оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування територіальними органами ДФС. Згідно п. 2 Порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів ДФС України здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V Порядку.

Разом з тим, у розділах ІІІ-V Порядку не передбачена можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Крім того, таке "коригування" суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V, відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відтак, оскільки згідно чинного законодавства України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то оновлений оприлюднений 19.04.2018 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік є протиправним.

На який запит від податківців слід відповідати: позиція ВС.

Запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Про це свідчить аналіз п. 73.3 ПКУ та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

Постанова ВС від 11.09.2018 р. № 813/4042/17

ЄСВ

Нова максимальна база та регресивна шкала ЄСВ із 2019 року: законопроект передають в Раду.

Уряд на засіданні 14.11.2018 схвалив законопроект про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо справедливого механізму нарахування ЄСВ.

Цей документ у разі його ухвалення ВРУ може стати найбільш обговорюваним"подарунком" для бізнесу.

Що ж ним передбачається?

1. Збільшити з 1 січня 2019 року максимальну величину бази нарахування ЄСВ. Тобто із 15 мінімальних зарплат х 3 723 грн = 55 845,50 грн до 25 мінімальних зарплат х 4 173 грн = 104 325 грн (крім осіб з інвалідністю, які отримують зарплату до трьох мінімальних).

2. Встановити регресивну шкалу розміру ЄСВ для заробітної плати (доходу), що перевищує максимальну величину.

3. Не оминули увагою й роботодавців, які використовують працю найманих працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тут пропонують підвищені ставки ЄСВ на 15% та 7%.

4. Пропонується виключити із реєстрації підприємців - боржників за несплату ЄСВ. А для боржників із сплати ЄСВ до погашення боргу встановити тимчасові обмеження у праві: виїзду за межі України; керування транспортними засобами; полювання.

5. Встановлення вимоги сплати ЄСВ керівникам підприємств із розрахунку двох мінімальних заробітних плат.

6. Запровадження на рівні закону принципів диференціації заробітної плати.

Чи повинні сплачувати ЄСВ адвокати, що зупинили свою діяльність.

Схоже, ВС/КАС нарешті поставив крапку у цьому питанні (постанова від 05.11.2018 р у справі № 820/1538/17).

Так, за обставинами справи позивач оскаржив ІПК від 07.03.2017 р. № 966/Т/20-40-13-02, в якій зазначено, що адвокату, професійна діяльність якого зупинена, необхідно подавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску й здійснювати сплату ЄСВ на загальних підставах.

ВС/КАС завважив, що необхідними умовами для сплати особою ЄСВ є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Тож судами попередніх інстанцій вірно встановлено: оскільки з моменту зупинення права на заняття адвокатською діяльністю позивач не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, це свідчить про відсутність обов'язку сплати ЄСВ у нього як самозайнятої особи.

Також суд касаційної інстанції наголосив, що правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв'язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, законодавець розрізняє зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

ПДВ

Оновлено ознаки для моніторингу ПН/РК.

Кабмін вніс зміни до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Внесені зміни передбачатимуть перевірку податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. грн, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D> 0,05, р <Рм х 1,4.

Такі зміни було затверджено постановою КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка опублікована в "Урядовому кур'єрі" №212/2018 і набрала чинності 10 листопада.

Чи нараховувати ПДВ при передачі сировини та матеріалів виконавцю робіт.

Відповідь на таке питання фахівці ДФСУ розмістили в підкатегорії 101.04 системи "ЗІР".

Контролери нагадали, що відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Водночас ст. 840 ЦКУ передбачено: якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Проаналізувавши відповідні норми, податківці дійшли такого висновку: сировина, матеріали, пальне є власністю замовника і при передачі їх виконавцю для надання ним робіт (послуг) право власності до виконавця не переходить, а тому за такими операціями податкові зобов'язання з ПДВ замовником НЕ нараховуються.

ДФС перезатвердила Критерії ризиковості для блокування податкових накладних.

ДФС зобов'язана визначати критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Така умова визначена п. 10 постанови КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 р. № 117.

У виконання цієї норми в.о. Голови ДФС 05.11.2018 затвердив критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, які опубліковані на офіційному веб-сайті ДФС.

Однак вони нічим не відрізняються від попередніх критеріїв ризиковості платника податку.

Помилкова податкова накладна несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН: чи будуть штрафи.

Платників ПДВ вже доволі довго турбує питання застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування.

За словами податківців, Податковим кодексом не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені.

При цьому, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Див. роз'яснення в підкатегорії 101.27 системи "ЗІР".

Оплата праці та трудові відносини

Засновник може бути директором без укладання з ним трудового договору.

Відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора підприємства без укладання трудового договору, є корпоративними, а отже відсутній обов'язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату. Відповідний висновок наведено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 р. у справі № 820/3159/18.

Підприємство (позивач) уважало неправомірним застосування органом Держпраці штрафу на підставі акту перевірки органу ДФС.

В період, який перевірявся, на підприємстві функції директора (зазначена посада передбачена штатним розкладом) виконував один із його засновників. В ході аналізу статутів підприємства не встановлено, що функції директора має право виконувати засновник підприємства. Оскільки основним документом, що регламентує діяльність підприємства - статутом, не передбачено покладання обов'язків директора на засновника товариства, тим паче без нарахування заробітної плати, контролюючий орган дійшов висновку, що засновник, перебуваючи на посаді директора, є найманим працівником та виконує трудову функцію без укладення трудового договору та отримання заробітної плати.

В судовому засіданні засновник також підтвердив, що не виконував обов'язки директора за трудовим договором, а тому йому не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата у період, який перевірявся. Також позивач вважає, що відносини, які виникають при виконанні засновником функцій директора є цивільно - правовими та не потребують оформлення шляхом укладання трудового договору.

Вирішуючи спір на користь позивача, суд вказав на рішення КСУ від 12.01.2010 р. № 1-рп/2010 в якому зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Під виглядом кандидата на працевлаштування підприємство відвідав інспектор праці.

Інспекторами праці Управління Держпраці у Кіровоградській області спільно з представниками поліції, Кіровоградського міського військкомату, та Головного управління ДФС проведено інспекційне відвідування на підприємстві, яке надає інформаційні послуги (так званий кол-центр).

До інспекційного відвідування один з представників контролюючих органів навідався до даного підприємства під приводом працевлаштування. На підприємстві йому було запропоновано попрацювати "неофіційно".

В цей же день було розпочато інспекційне відвідування. Завдяки допомозі представників поліції та військкомату інспектори праці опитали всіх працюючих в триповерховій будівлі. За результатами виявилось, що 60 працівників працювали неофіційно.

За повідомленням Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Соцстрахування

Заява-розрахунок до Фонду подана до 1 жовтня: чи звітувати про перехідні виплати.

У період по 30 вересня 2018 року фінансування страхувальників здійснювалось відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 26.

Нормами зазначеного Порядку не передбачалось надання страхувальниками повідомлення про проведення виплат матеріального забезпечення застрахованим особам, а отже, якщо заява-розрахунок була надана до робочого органу виконавчої дирекції Фонду в період по 30 вересня 2018 року, таке повідомлення до робочого органу не надається.

З 01 жовтня 2018 року набув чинності Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12 (далі - Порядок № 12).

Відповідно до п. 10 Порядку № 12 після проведення виплат за рахунок коштів Фонду страхувальник надає повідомлення про проведення виплат за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Отже, повідомлення про проведення виплат матеріального забезпечення застрахованим особам слід надавати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду у разі, якщо заява-розрахунок надавалась у період з 01 жовтня 2018 року.

Відмітимо, що у матеріалі "Новий порядок отримання лікарняних (декретних) від Фонду соцстраху діє з 1 жовтня" газети "Інтерактивна бухгалтерія" відмічалося, що Фонд може наполягати, аби всі виплати з датою їх отримання працівниками 01.10.2018 та пізніше вносилися до повідомлення, яке подають у Фонд. Однак цього, як бачимо, не сталося. І звітували треба лише по тим заявам-розрахункам, які подано із 01.10.2018 та пізніше.

Роботодавцям достатньо одного разу отримати електронні дані про страховий стаж.

Для розрахунку розмірів допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними), що надається за кошти Фонду соцстраху, можуть бути використані електронні відомості щодо страхового стажу працівника. Крім того, якщо відповідні дані вже наявні в страхувальника (роботодавця), отримувати їх повторно не потрібно.

На цьому наголошує Фонд соцстраху.

Приватне підприємництво

ДФС більше не формує сертифікати електронної печатки для фізосіб.

З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність).

Потрібно враховувати зазначену норму під час підготовки реєстраційних документів.

Додатково АЦСК ЫДД ДФС повідомляє, що фізичні особи, які отримують сертифікати починаючи з 07.11.2018 г. можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні використовуючи власний електронний підпис.

Огляд індивідуальних податкових консультацій за 12-16 листопада

Назва

Суть запиту

Позиція податківців

Реквізити ІПК

ПДВ

Право на бюджетне відшкодування ПДВ не продається

Платник ПДВ задекларував суму бюджетного відшкодування, але так і не отримав його. Тепер цей платник ПДВ перебуває на стадії ліквідаційної процедури і воліє продати грошову дебіторську заборгованість за невідшкодованою сумою податку з бюджету. Чи можна це зробити?

Податківці категорично проти цього. На їх думку, право на отримання відшкодування сум ПДВ з Держбюджету має виключно та особа, яка задекларувала таку суму у декларації з ПДВ та подала до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому нормами ПКУ не передбачено можливості відшкодування сум податку з Держбюджету іншим особам, у яких згідно з чинним законодавством право на відшкодування сум податку з бюджету відсутнє.

від 08.11.2018 р. № 4746/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Списуємо вартість товарів на собівартість послуг: компенсуючих ПДВ-зобов'язань не буде

Платник ПДВ здійснює операції зі списання товарів. При цьому вартість таких товарів включатися до собівартості наданих платником послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ. Чи потрібно у такому випадку нараховувати компенсуючі ПДВ- зобов'язання?

Податківці вкотре зазначили: якщо підприємством здійснюється списання товарів, вартість яких буде включатися до собівартості наданих платником послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, такі товари вважаються такими, що використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, тому податкові зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ при списанні таких товарів не нараховуються.

від 06.11.2018 р. № 4713/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Податок на прибуток

Уцінка запасів через створення резерву потребує коригування фінрезультату

Чи коригуватиання фінрезультат до оподаткування на суму резервів (забезпечень) під знецінення запасів?

Податківці переконані: якщо підприємство ухвалює рішення здійснювати уцінку через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів у відповідності до П(С)БО або МСФЗ, то в такому випадку виникають різниці згідно із п. 139.1 ПКУ для коригування фінрезультату до оподаткування.

від 08.11.2018 р. № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Чи має платник податку на прибуток підтверджувати свій статус для отримання безповоротної допомоги

Як застосовується коригування фінрезультату до оподаткування при проведенні операцій з надання безповоротної фінансової допомоги?

ПКУ не містить вимог щодо документального підтвердження статусу отримувача безповоротної фінансової допомоги як платника податку на прибуток на загальних підставах. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації.

від 23.10.2018 р. № 4517/ІПК/26-15-12-03-11

Приватне підприємництво

Чи може юрособа-єдинник здійснити внесок до статутного капіталу у натурформі

Учасники товариства - платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % прийняли рішення про збільшення статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі. Чи не буде порушенням законодавства та чи не призведе до необхідності для товариства перейти на загальну систему оподаткування наведена операція?

Пплатники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) ВИКЛЮЧНО в грошовій формі (готівковій та/ або безготівковій) (п. 291.6 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не регулює порядок зміни розміру статутного капіталу платника єдиного податку.

До того ж Тобто, ПКУ не обмежує право платника єдиного податку збільшувати свій статут шляхом внесення майна.

Тож операція збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі не перешкоджає перебуванню товариства на спрощеній системі оподаткування.

від 09.11.2018 р. № 4773/ІПК/20-40-12-03-25

Огляд усіх важливих ІПК за минулий тиждень читайте у матеріалі газети "Інтерактивна бухгалтерія" за посиланням.

Для отримання доступу до вищезазначених та інших матеріалів сервісу "Інтерактивна бухгалтерія" - скористайтеся ТЕСТОВИМ 3-денним доступом до сервісу.

Підписуйтеся на наш канал в Telegram і сторінку в Facebook, щоб завжди бути в курсі бухгалтерських подій.


Войдите, чтобы оставить комментарий
Рассылка от БУХГАЛТЕР.ua Только самое важное и интересное